Журналіст з Данії Йоганнес Вамберг Андерсен став зіркою соцмереж після того, як не витримав і почав відмивати вагон потяга, яким мав їхати, придбаною задля цього шваброю. Тепер українці обурюються бездіяльністю керівництва "УЗ" і заявляють: "Вам має бути соромно".
Усе почалося минулої неділі, коли Йоганнес опублікував у соцмережах допис, на якому можна побачити, як він із мийним засобом в кишені та шваброю в руках намагається відмити вікна одного з вагонів потяга “Ізмаїл-Київ”.
Допис чоловік супроводив підписом “З Великоднем! Прибирати “УЗ” непросто, але це потрібно зробити, так?”.
Світлина швидко розлетілася соцмережами. Сьогодні оригінальний допис має понад 1000 вподобань, сотні коментарів та поширень.
Свій вчинок Андерсен, колишній журналіст з Данії, що мешкає і працює в Україні (тут він має власне доставлення їжі Farø), пояснив простим людським бажанням їздити в чистих потягах із комфортом.
Він розповів, що раніше протирав вікна серветками, але того дня його терпець урвався, і просто перед потягом він придбав швабру. Щоправда, бруд виявився настільки давнім і стійким, що лише зі шваброю впоратися не вдалося.
На жартівливе запитання, чи не збирається придбати відмитий потяг, Йоганнес серйозно відповів:
“Абсурд полягає в тому, що вони (керівництво “УЗ” — ред.) стверджують, що пасажирські залізничні послуги завдають збитків, але вони все ще вимагають дуже високу ціну за цю частину холдингу! Іншими словами — нема що купувати. Пасажирські служби повинні бути відновлені з нуля”.
До того самого керівництва “УЗ” крім Андерсена мали запитання ще чимало користувачів.
Зокрема, масово вимагали реакції від екснардепа та члена наглядової ради “УЗ” Сергія Лещенка.
Поки одні вимагали від Лещенка реакції, інші пророкували, кого призначать винним.
“Укрзалізниця” все ж не залишила вчинок Андерсена без уваги. Як він розповів виданню “BBC Україна”, керівництво департаменту пасажирських перевезень зв’язалося з ним та запросило у депо, щоб показати, як миють потяги. Йоганнес погодився, але зізнався, що побоюється, що його запевнятимуть, що все гаразд.
Ймовірно, на рішення “УЗ” відповісти Ардерсену вплинуло те, що миття вагона — не перша спроба данця докласти зусиль для реформування залізниці. “УЗ” ставала предметом його статей, до того ж пропозиції щодо модернізації перевізника чоловік сконцентрував у проєкті “Центр залізничних ініціатив”.
Ось тільки дочекатися публічної реакції користувачам соцмереж ані від Сергія Лещенка, ані від інших керівників перевізника за кілька днів так і не вдалося.