На саміті COP26 у Глазго країни домовлялися про запобігання майбутнім кліматичним катастрофам.
Та результати конференції уже називають не достатніми для обмеження глобального потепління до 1,5 градуса за Цельсієм до кінця сторіччя.
Україна теж не має залишатися осторонь світових кліматичних проблем, хоч на її території зміни, можливо, не такі очевидні, переконана Світлана Краковська, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України.
На Радіо НВ вона розповіла, що найбільш яскраво наслідки глобального потепління в Україні демонструє 2020 рік. Тоді безсніжна зима минула здебільшого з плюсовою температурою повітря. Це спричинило велику пожежонебезпечність навесні, а також виникнення пилових бурь. Водночас у першій половині 2020 року у західних регіонах випадали понаднормові опади, а Карпати охопили дощові паводки. Уже влітку 2020 року країну накривали аномальні хвилі тепла.
«Якщо нічого не робити, то у нас кожен рік буде такий. <...> Якщо ми будемо рухатися сценарієм, який називають business as usual, то це сприятиме тому, що у південних, південно-східних регіонах буде збільшуватися посушливість, а в західних і північно-західних регіонах навпаки будуть опади збільшуватися. <...> Якщо почати запобігати впливу (зменшувати викиди, збільшувати поглинання [води] через краще поводження з грунтами, лісами, океанами), то [кліматична] система буде виходити в більш стабільний стан», — вважає Краковська.
На кліматичному саміті у Глазго Україна Україна оголосила про скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року та зобов’язалася досягнути вуглецевої нейтральності до 2060 року, що має зменшити нагрівання планетарної атмосфери.
«Парникові гази створюють ефект плівки. Коли сонячна радіація потрапляє на земну поверхню, вона її нагріває, відбивається вже в довгохвильовому спектрі і ці парникові гази її затримують. Тому відбувається нагрівання в приземному шарі планети. Воно насамперед призводить до зміни циклу води. <...> В одному місці буде збільшуватися посушливість, але потім буде випадати за один дощ більше опадів, ніж раніше. Прискорення циклу води сприяє екстремальним погодним явищем», — розповіла кліматологиня.
Через парникові гази відбуваються зміни клімату в Україні, тож тропічна злива у Києві стане звичною, як і посуха на півдні, прогнозує Краковська. Це спричинить не лише проблеми зі здоров’я в українців чи нашкодить аграрній сфері, застерігає кліматологиня, а й стимулюватиме міграційні процеси у світі:
«Якщо мало екстремальних погодних явищ, щоб почати діяти, то ми можемо очікувати дуже велику кількість кліматичних мігрантів. Уже це є проблемою. Через війну, можливо, до нас не так багато і хочуть їхати. Але враховуючи наше гарне кліматичне положення, ми є [привабливою] країною для [мігрантів]. Багато людей просто не знає, що цього року на Мадагаскарі була така велика посуха, що вона призвела до голоду. Це саме через кліматичні зміни».
Краковська також попереджає про ще одну проблему: кліматична система дуже інертна, тож викиди парникових газів, які відбуваються зараз, завдають шкоди та спричиняють безповоротні зміни на сотні років вперед.
«Навіть якщо ми зараз всі припинемо викидати парникові гази, то кліматична система продовжуватиме рухатися тисячоліття: продовжуватимуть танути льодовики і підніматися рівень моря. Але темпи пригальмуються і саме цього ми зараз прагнемо, хоч є речі, яких ми не уникнемо», — підсумувала кліматологиня.
Кліматичний саміт в Глазго тривав з 31 жовтня до 12 листопада.
За результатами конференції країни уклали кліматичний пакт — це перша в історії кліматична угода, яка визначає чіткий план скорочення вугілля, викопного палива, викиди від спалювання якого найбільш згубно впливають на клімат.