У Нью-Йорку "рожевий податок" офіційно заборонений.
У соцмережах спалахнув скандал навколо олімпійських худі. Львів'янка Наталія Голяк розповіла історію, що її подруга намагалася купити спортивний одяг. Але побачила: жіноча кофта – значно дорожча, ніж аналогічна чоловіча. Маркетологи кажуть: це умовно зветься "рожевим податком", який на товари та послуги встановлюють самі виробники і продавці.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Олени Лоскун.
Жіноче худі дорожче, ніж чоловіче
Львів'янка Наталія Голяк розповідає, що її роздратувала історія, яка днями сталася з її подругою. Вона в одному зі спортивних магазинів обирала олімпійське худі. І виявилося: жіноче коштує на порядок дорожче, ніж чоловіче. Хоча на вигляд і дотик – однакові.
"І вона його міряла. По розміру він їй був – і чоловічий, і жіночий – абсолютно однаковий. Різниця в тому, що жіночий їй був за зростом добрий. А чоловічий вона не змогла купити, бо були задовгі рукави і незвичне довге худі було", – каже Наталія Голяк.
На сайті магазину на чоловічий светр нині діє ще більша знижка. І він, на противагу жіночому, вже доступніший аж на понад 2 тис. грн. Наталія виклала в соцмережах гнівний допис. Обурливих коментарів під ним назбиралося чимало.
Що відомо про "рожевий податок"
Наталія каже: так працює неофіційний "рожевий податок". І він стосується не лише одягу, але майже всіх товарів і послуг для жінок та дівчат різного віку.
Вперше про явище заговорили у США ще в 90-х. А 2014-го навіть президент Барак Обама здивовано заявив: хімчистка блузки дружини Мішель коштує дорожче, ніж догляд за його одягом. В департаменті у справах споживачів Нью-Йорка провели дослідження і з'ясували: товари для жінок у середньому дорожчі на 7 відсотків. Засоби особистої гігієни, зокрема, аж на 13, для волосся – майже вполовину.
Маркетолог пояснив, чому існує така різниця в ціні
Столичний маркетолог Андрій Шараєвський пояснює: насправді тут немає жодного сексизму, лише бізнес.
"Конкуренція на жіночому ринку на товари набагато вища, ніж на чоловічому. І часто виробникам можна залишити чоловічий товар довше, не замінюючи його, дивлячись на всі тренди, а жіночі треба частіше замінювати для того, щоб виграти конкурентну боротьбу. І відповідно реклама на жіночі товари дорожча, тому товар стає дорожчим", – каже маркетолог.
Що кажуть стилісти про якість жіночого та чоловічого одягу
Аріанна Ковальова показує свій гардероб. Вона працює стилісткою-консультанткою в жіночому магазині, та попри це вже років зо три половину речей бере в чоловічих відділах. Дівчина каже: її часто приваблює не лише ціна, а й фасони.
А ще переконана: речі для чоловіків, принаймні в магазинах імпортного масмаркету, довговічніші.
І це справді так, каже персональна стилістка та блогерка Олена Шевченко.
Олена в магазині перебирає речі і пояснює: виробники якість пошитого занижують свідомо, бо інакше як змусити нас купувати більше.
Але буває й так, що речі коштують приблизно однаково, хоча в якості жіночі однаково програють. Це теж "рожевий податок", який дещо еволюціонував, щоб стати менш помітним.
"Ціна однакова, але якість зовсім різна", – каже Олена Шевченко.
Щоправда, чоловічий одяг ще потрібно вміти вибирати, бо ж підійде він не всім жінкам.
"У них широка талія і прямі штанини. Це має бути дівчинка з типом фігури прямокутник, перевернутий трикутник. коли талія не така виразна", – пояснює Олена Шевченко.
Як ціни на одяг пояснює дизайнерка
Українська дизайнерка Айна Гассе запевняє: на свої колекції "рожевих податків" не запроваджує. І якщо брати чоловічі класичні костюми віп-класу, вони можуть бути навіть дорожчі, ніж жіночі, відсотків на 20. Все залежить від забаганок клієнта.
"Якщо це тканина – індивідуальний пошив, то вона має бути шерстяна, з кашеміру, з різними добавками, це та тканина, яка повинна тримати форму, і звісно, вона дорога. Сама технологія пошиття – вона теж дорожча, тому що дуже багато прокладок, накладок, ручна робота", – пояснює дизайнерка.
До речі, як діє "рожевий податок" в Україні, можна побачити не лише на прикладі одягу, а й щодо речей особистої гігієни. Цікаво, що у Нью-Йорку кілька років тому гендерно-цінову несправедливість офіційно заборонили. Наталія Голяк зі Львова сподівається: у нас це теж нарешті станеться, зокрема й після розголосу нею історії з олімпійськими худі.