Україна хоче переконатися, що для Монголії будуть наслідки через відмову заарештувати Путіна. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
За його словами, відмова уряду Монголії заарештувати російського диктатора є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду (МКС) і системі міжнародного правосуддя, повідомляє FREEДОМ.
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна та уповноваженого президента Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих російською армією територій України. Згідно з Римським статутом, країни, які ратифікували цей документ, зобов’язані заарештувати розшукуваних злочинців, якщо ті перебувають на їхній території. Монголія ратифікувала Римський статут 2002 року. 2 вересня 2024-го в Улан-Батор прибув Путін. Червона килимова доріжка замість арешту — демонстративне порушення міжнародного права, що викликало критику з боку України.
“Сьогодні Путін принизив Монголію, цинічно використавши її як розмінну монету у своїй геополітичній грі. Хотів би нагадати представникам влади цієї країни, що здатність дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародним правом — це один з основних критеріїв приналежності держави до цивілізованого світу. Світу, який цінує людське життя і свободу. Надання гарантій безпеки злочинцеві підриває саму суть глобальної правової системи та серйозно порушує цінності демократичних країн. Відмовою від арешту Путіна Монголія свідомо поставила під удар свою міжнародну суб’єктність”, — заявив генеральний прокурор України Андрій Костін.
Обурені позицією Монголії й в ЄС. Як повідомляє Естонська суспільна телерадіомовна компанія, члени Європарламенту закликають главу європейської дипломатії Жозепа Борреля відреагувати на рішення Улан-Батора.
“Якщо Монголія не виконає свої обов’язки члена Міжнародного кримінального суду, Європейський Союз повинен послати Монголії чіткий сигнал у вигляді дипломатичних та економічних заходів”, — цитує заступника голови Комісії Європарламенту із закордонних справ Урмаса Паета Естонська суспільна телерадіокомпанія.
“Монголія має розуміти, що буде реакція міжнародної спільноти. Це ініціює не тільки Україна, а й інші країни, в основному ті, хто підписав Римський статут. І очевидно, що санкції щодо таких дій Улан-Батора будуть. Але найгірше в тому, що фактично Монголія демонструє, що порушувати міжнародне право можна, і себе вона показує як країна, яка не боїться міжнародних санкцій. А даремно”, — зазначив дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснія і Герцеговина (2010-2017 рр.) Олександр Левченко.
Ключова мета Путіна в Монголії — умовити Улан-Батор дозволити будівництво на своїй території трубопроводу в Китай “Сила Сибіру-2”. Цей проєкт, за задумом Кремля, має частково замінити “Газпрому” втрату європейського газового ринку. В обмін Москва розглядає можливість постачання в Монголію “дешевого газу”, заявив Путін в інтерв’ю монгольській газеті “Оноодор”. Улан-Батор у цьому вкрай зацікавлений. У коментарі Politico представник уряду Монголії пояснив, що держава не виконала зобов’язання заарештувати Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду через енергетичну залежність від Росії.
“Монголія імпортує 95% нафтопродуктів і понад 20% електроенергії від найближчих сусідів, які раніше переривали постачання з технічних причин. Ці поставки мають вирішальне значення для забезпечення нашого існування та існування нашого народу”, — сказав представник уряду Монголії.
“Росія має великий політичний вплив на ситуацію в Монголії, там проходить низка економічних проєктів. Очевидно, що Улан-Батор вважав для себе більш важливим реалізацію деяких спільних економічних проєктів”, — висловив думку дипломат Олександр Левченко.
Незабаром Путін може відвідати ще одну державу, яка ратифікувала Римський статут. Мексика запросила диктатора на інавгурацію президента Клаудії Шейнбаум. Мехіко відхилив запит Києва на арешт Путіна за ордером МКС у разі його візиту.