12-06-2022, 18:30

Рекордна інфляція через облікову ставку: що буде з цінами та курсом долара

Мінфін відмовляється випускати ОВДП з високою прибутковістю, НБУ запускає "друкарський верстат".

На початку червня НБУ різко підвищив облікову ставку із 10% до 25%. У НБУ говорили, що Мінфін тепер підніме ставки щодо облігацій внутрішньої позики (ОВДП) і гривня стане цікавішою для інвесторів, що дозволить знизити тиск на валютному ринку, сообщает Сегодня.

Але сталося все інакше, ставки з ОВДП залишилися на тому ж рівні, і НБУ почав фінансувати бюджет за рахунок друкарського верстата.

"Сьогодні" поговорили з експертами та дізналися, що чекає фінансовий ринок країни найближчим часом.

Друкарський верстат у дії

Коли українці чують про "друкарський верстат" НБУ, то вони чомусь думають, що монетний двір починає друкувати нові купюри. Але в останні роки більшість розрахунків здійснюється у безготівковій формі, тому й грошова емісія відбувається приховано.

Після того, як НБУ підняв облікову ставку з 10% до 25% річних, більшість інвесторів чекали, що по ОВДП, які щовівторка продає Мінфін, ставки теж зростуть. Але міністерство фінансів відмовилося збільшувати доходність цінних паперів. У результаті їм вдалося залучити на ринку менше 1 мільярда гривень.

У такій ситуації НБУ довелося безпосередньо викупити ОВДП на 70 млрд грн у Мінфіну. Тобто фактично Нацбанк "надрукував" нові гроші і за їх рахунок зробив викуп облігацій. Таке збільшення гривневої маси в економіці продовжуватиме тиснути на валютний ринок.

"Підвищення ставок по ОВДП чекати можна, але, ймовірно, що пропозиція буде обмежена за кількістю і доступна лише певному колу учасників. Ставка прибутковості не буде дорівнювати 25%, а вважатиметься як середня від облікової ставки за літо. Курс,найімовірніше, триматиметься в рамках 32-38 гривень за долар впродовж літа", – пояснює "Сьогодні" аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.

Що буде з цінами

Висока облікова ставка тиснутиме на ціни в Україні. З одного боку, ми отримуємо інфляцію, пов'язану з об'єктивними параметрами – окупацією низки областей та подорожчанням продуктів, які вирощувалися саме там.

Тому ми можемо отримати за підсумками року рекордну інфляцію, яку потім спишуть на війну та агресора.

"Офіційна інфляція 18%. Але люди відчувають її вище. Справа в тому, що продукти подорожчали на 23.6%. В умовах війни, основне споживання населення змістилося у продуктовий кошик. Речі та товари купують мало. Але це лише початок зростання цін. На жаль , офіційна інфляція буде на рівні 25% або навіть більше. Для деяких категорій товарів інфляція може становити 50% і навіть більше. Але офіційно таких цифр не буде", – каже керівник відділу аналітики у Forex club та Libertex Андрій Шевчишин.

Цікаво, що навіть у НБУ розуміють небезпеку високої облікової ставки та кажуть, що замість того, щоб заспокоїти ситуацію, це може зашкодити економіці.

"Підвищення відсоткової ставки в умовах економічного падіння може призвести не до зниження, а до прискорення інфляції. Саме такий сценарій описує відомий американський економіст та нобелівський лауреат, автор теорії раціональних очікувань Т. Сарджент: якщо державний бюджет зводиться з дефіцитом і для його фінансування запозичуються кошти за ставками, що перевищують реальне економічне зростання, це призводить до прискорення інфляції", – каже голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Проблеми для банків

Експерти кажуть, що за умов високої облікової ставки в Україні може розпочатися черговий банкопад.

"Підвищення облікової ставки з 10% до 25% не можна назвати нормою через інфляційний тиск. Це екстрені заходи, які можуть дозволити залучити гроші в банківський сектор на короткостроковий період. Усі розуміють, що банківський сектор на межі падіння і потрібно підтримати його припливом грошових коштів. А раніше прибутковість була схожою за депозитами і ОВДП. Зараз прибутковість ОВДП буде нижчою за депозити. Але для банків залучення грошей під такий відсоток – наближення моменту їх падіння", – каже Максим Орищак.

За його словами, в Асоціації українських банків ставки рефінансування за довгостроковими та короткостроковими кредитами на рівні 27% вважають трампліном до банкрутству для 20 банків.

"Відповідно, ми можемо чекати, що для гривні це в будь-якому випадку обернеться падінням, так як ми неминуче наближаємося до дефолту. І ті, хто зараз кладуть гроші в банк під вищий відсоток, ризикують втратити їх. Перш ніж класти гроші – спробуйте взяти кредит", – каже Максим Орищак.

За його словами, логіка така, що банк, який упевнений у завтрашньому дні – видає кредит.

"Але всі ми розуміємо, що зараз в основному видають споживчі кредити, тому що у людей закінчуються накопичені гроші і не вистачає буквально ні на що, а нової роботи в країні не з'являється. Відповідно, всю поточну ситуацію ми сприймаємо лише в негативному ключі як сигнал падіння гривні щодо долара США та зростання цін у країні", – резюмує Максим Орищак.