Швидкість, влучність, маневровість – саме такі якості танків Leopard дозволяють українським солдатам успішно протистояти росіянам. Основне завдання цих машин — уражати російські цілі на далеких дистанціях і прикривати піхоту під час штурмів, повідомляє FREEДОМ.
Владислав — навідник танка Leopard-2. Раніше працював на пострадянському танку Т-64. Запевняє — різниця величезна.
“Найголовніший плюс цієї машини — виживання екіпажу. Коли виїжджаєш і спокійний за своє життя і побратимів. Тут немає такого ефекту, як у радянської техніки — детонація боєкомплекту і вилітає башта”, — пояснив військовослужбовець Збройних сил України (ЗСУ) Влад.
Відрізняється і швидкість: танки Leopard швидкі та маневрові. При цьому плавні й здатні уражати ціль навіть за сильної тряски. Крім того, танк обладнаний приладом нічного бачення, що дає змогу використовувати його вночі. Робоча дистанція — 4 — 5 км.
“Управління дуже просте. Дивлюся в монокуляр або приціл, або нічник вночі. Усе дуже плавно працює. Вразити ціль на пару кілометрів — це без питань. Ми виїжджали й на 150 — 200 м. Звичайно, трохи страшно на таку відстань виїжджати”, — розповів Владислав.
Взагалі до війни боєць не був танкістом. Строковиком він служив у почесній варті, інформує FreeDom.
“Навчили [користуватися радянським танком Т-64] і буквально за пів року служби приходить командир роти й каже, що ми йдемо вчитися на Leopard. Ми тільки в новинах бачили цей танк. Мені всі не вірили. Я ніколи не думав, що буду в танку. Але я дуже задоволений. Як говорили в одному фільмі — це найкраща робота у світі”, — додав Влад.
Leopard-2 були передані Україні західними партнерами. Поводження з ними українські екіпажі навчалися в Німеччині.
“Там навчаються пів року, а командири рік. А ми навчилися за місяць. У нас більше мотивації, нам це потрібно. У першому бою було страшно, але звикли вже. Ти знаєш, на що ця техніка здатна. Уже звикли. І тепер немає такого страху, як першого разу”, — зазначив Влад.
Влад раніше працював шахтарем, родом зі сходу України. У хлопця воює майже вся родина.
“Моя мама пішла на початку війни воювати, і брат молодший. А в мене народилася дитина і після цього я одразу пішов. Мені соромно, як це моя мама воює, а я буду сидіти вдома. Я впевнений, що ми впораємося. Ми виженемо росіян і будемо, як і раніше, їздити на Азовське і Чорне море”, — констатував Влад.