У Києві є унікальні історичні будівлі, які приваблюють людей своєю загадковістю. Одним із таких є будинок на вулиці Гончара, який старі кияни досі називають "дім Лапінського".
Історичні фото оприлюднено на Facebook-сторінці "Київські історії", передає Апостроф.
Водолікарню він назвав "Бульварно-Кудрявський санаторій". Лікарня приносила гарний дохід і Лапінський вирішив забудувати другу частину садиби, що виходила на вулицю Мало-Володимирську. Вже 1908 року з'явився дуже гарний прибутковий будинок теж у готичному стилі. У будинку було два електричні ліфти, розкішні 5-ти та 7-ми кімнатні квартири, в яких були паркетні підлоги, керамічна плитка у ванній, підвіконня з натурального каменю. Двір будинку був спроектований як справжній двір у замку - з мостом над сухим ровом, із дворовими прибудовами, де для кожної квартири були передбачені льодовик та пральня. У найбільшій квартирі цього будинку оселився сам Михайло Лапінський з родиною. Будинок виглядав як справжній замок, але найбільша таємниця цього будинку в тому, що досі ніхто не знає його імені архітектора.
Зазначається, що спочатку Михайло Лапінський приймав іспит з неврології у студента-медика Михайла Булгакова. І саме клініка доктора Лапінського описана в романі "Майстер і Маргарита" як притулок Майстра та поета Бездомного. Потім доля зіштовхнула його з молодшим братом Булгакова – Миколою. Справа в тому, що двоє молодших братів Михайла Булгакова, Коля та Ваня, 1919 року емігрували, причому Коля встиг закінчити гімназію, а Ваня не встиг. Миколи Булгакова доля занесла до Загреба, де вступити на природничий факультет йому допоміг саме професор Лапінський і пізніше весь час допомагав Миколі у тяжкому емігрантському житті. У результаті, Микола Булгаков закінчив Загребський університет, став всесвітньо відомим вченим-бактеріологом. А ось молодший - Ваня, гімназію у Києві закінчити не встиг і все життя працював балалаєчником у Парижі в російському ресторані.