Людина і її діяльність уже давно стали вирішальним фактором в еволюції нинішньої живої природи. Свіжий доказ тому прийшов з Інституту ботаніки Куньміна (Китай), де вивчили феномен рослини Fritillaria delavayi, відомої як рябчик Делавея.
Його чисельність різко скоротилася в останні роки, але при ретельній перевірці виявилося, що кількість рослин насправді не зменшилася. Просто вони навчилися ховатися — і не від кого-небудь, а саме від людей.
Жителі гірського регіону Хендуань здавна збирають рябчик Делавея для виробництва народного зілля від кашлю. Справа ця не проста — рослина росте на кам’янистих схилах, у хід ідуть тільки цибулини, на 1 кг ліків потрібно не менше 3500 цибулин.
Але цибулини починають виростати тільки на п’ятий рік життя рябчика Делавея, що унеможливлює масовий збір. Однак, попит на ліки постійно зростає і збирачі зіткнулися з дефіцитом сировини.
Після того, як при дуже сприятливій весні черговий урожай виявився напрочуд мізерним, питанням зайнялися серйозно. І швидко з’ясували, що рослин не стало менше, але вони стрімко поміняли забарвлення.
Були яскраво-зелені і добре помітні на тлі сіро-бурих каменів, а тепер потьмяніли, почали візуально зливатися з ними. Китайські вчені перевірили феномен експериментально, показавши фото рябчика Делавея десяткам людей, і у всіх були проблеми з виявленням рослин.
Рябчик Делавея не входить у кормову базу тварин провінції Хендуань, його єдині вороги — люди. На це вказує і той факт, що механізм маскування заснований на зміні кольору у видимому діапазоні, а не зміні запаху або форми, тому що тільки люди ведуть пошук рослин за допомогою зору.
Поки що це лише концепція, наукова ідея, а точний механізм впливу людини на еволюцію гірських рослин ще треба вивчити. Тим більше, що в природі відомі й інші схожі приклади — наприклад, цінний сніговий лотос теж змінився і почав нагадувати звичайні злаки, щоб його рідше виривали з землі.