З приходом радянської влади в Україні Різдва Христового не було і святкували люди його нишком по хатам. А от на Новий рік влаштовували ялинкові базари, привітання для тих, хто “будував соціалізм” та прикрашали столицю. Як виглядало місто – можна побачити з архівних світлин.
Новий рік у Києві в 1930-1980 роках: парад на Хрещатику, листи під ялинку та базари (ФОТО)
Офіційним святом Новий рік став у 1947 році – після завершення війни. Радянська влада зробила цей день вихідним. Люди слали одне одному новорічні листівки, відтак, нерідко на свята під поштовими відділеннями шикувалися черги.
Так виглядали листівки 1950-их:
В театрах та Будинках культури проводили святкові ранки для школярів, після яких роздавали новорічні пакунки з цукреками, печивом та мандаринами. У 70-их часто проводили шкільні дискотеки в колі, приносили магнітофони, а дівчатам дозволяли приходити, нафарбованими помадою.
Шампанське, майонез, зелений горошок та ковбасу закупляли задовго до свят – бо продукти були дієтичними, на підприємствах часом давали ударним працівникам пайки, куди входив набір найбільш дефіцитних товарів. можна було купити харчі і в перекупників, однак в СРСР спекулянтів суворо карали.
Прикраси на ялинку виробництва Київської фабрики ялинкових іграшок продавали у ЦУМі та “Україні” на площі Перемоги, а також у районних універмагах. За ними стояли черги.
Традиція тих часів – ставити дітей на стільчик біля святкового столу, де зібралися гості, щоб розказували віршики. За вірші під ялинкою давали цукерки та вітали оваціями.
Святкувати з застіллями та алкоголем радянські люди почали уже ближче до 1970-тих. Звідти і вірші, які потрапляли і до новорічних листівок:
“От души навеселиться,
но под елку не свалиться,
чтобы Дедушка Мороз
в вытрезвитель не отвез”.
Як відомо, практика витверезників відійшла разом із міліцією уже в незалежній Україні.
