Вивчаючи історію України, а саме сторінку Української повстанської армії, ми знайомимося із Романом Шухевичем – командиром УПА, найвідомішим і найавторитетнішим із повстанців.
Для українців він став сталим символом, а історики і біографи презентують його як Героя. Із жодним із цих фактів неможливо посперечатися, але образ націоналіста стає більш доповненим і цікавим, коли ми дізнаємося подробиці його особистого життя. І тоді перед нами постає вже не стільки образ, скільки особистість із її характером, почуттям гумору, емпатією або її відсутністю, особистими драмами та переживаннями, інформує Обоз.юа.
Роман Шухевич, він же "Тарас Чупринка", помер 5 березня 1950 року. З нагоди роковин його смерті OBOZ.UA вирішив розповісти про жінок, які оточували провідника УПА. Шухевич їх любив, а вони любили Шухевича. І не тільки як лідера, а як дійсно привабливого чоловіка спортивної тілобудови з його чарівністю, вмінням фліртувати й вести цікаві глибокі діалоги.
Шухевич користувався популярністю серед представниць протилежної статі ще до того, як здобув свої високі звання. Дівчат цікавила спортивна слава хлопця, який у 1923 році на змаганнях у Львові встановив рекорд у бігу з перешкодами на 400 метрів та у плаванні на 100 метрів. Утім, уже тоді він мав лідерські якості, які не могли не приваблювати жінок.
Щодо зовнішності, то в праці Тетяни Антонової "Жінки в житті Романа Шухевича, Головного командира УПА" повстанця описують так: "Був він щуплим, сухорлявим, зовсім незамітним. Але в дуже короткому часі Роман своїми здібностями, своєю вдачею звернув на себе увагу. Дівчат, наче магніт, притягував ореол влади над молодим Шухевичем, і опиняючись у колі цього світла, вони відчували розкіш слави. Бути симпатичною в очах такого хлопця – це не мало".
Дружина Наталія
Найважливішою жінкою в житті Шухевича, безперечно, була його дружина – Наталія (в дівоцтві Березинська). Дочка священника з юних років поділяла ідеї українського націоналізму. Родини Шухевичів і Березинських дружили, тож з дитинства Роман і Наталія мали спільну мову. Вони одружилися у 1930 році, а вже за рік у подружжя народилася донечка Марта. На жаль, невдовзі немовля померло. А згодом не стало брата Наталі Юрка. Жінка болісно переживала обидві втрати. А найважчим було те, що вона не мала поруч коханого, адже той часто був у справах.
У 1933 році Наталія народила коханому сина, якого назвали на честь її померлого брата Юрком. Шухевич тоді перебував у вʼязниці, тож молодий батько бачився із дитиною саме там. У 1940-му головнокомандувач УПА опинився в Кракові, тож Наталія із сином на руках нелегально переходить польський кордон і приїздить до чоловіка. Того ж року в них народжується донька Марія. У Кракові Шухевичі живуть два роки, і це був найдовший період їхнього спільного життя.
17 липня 1945 року Наталю Шухевич, її дітей і матір арештували. 12-річного Юрка та чотирирічну Марусю вивезли до дитячого будинку в Чорнобилі, а пізніше — до Сталіно (нині Донецьк). Матір потрапила до тюрми у Львові, де вона невдовзі померла.
Маруся Шухевич згодом у роботах про свою сімʼю розповість: "Наталія Шухевич два довгі роки без суду поневірялася по радянських тюрмах – то у Львові, то в Києві. Пережила кілька підступних провокацій, метою яких було заманити Романа Шухевича на визволення дружини. Піддавалася фізичним тортурам, а найтяжчим була повна відсутність інформації про долю дітей".
У вересні 1947 року Наталю Шухевич засудили на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Протягом ув'язнення вона постійно наполягала на отриманні інформації про своїх дітей, але отримувала відмову.
Після тривалого голодування перед звільненням у серпні 1955 року, Наталі Шухевич нарешті отримала адреси своїх дітей. Після звільнення її вивезли на заслання в Новосибірську область. Сім'я вирішила повернутися до Львова, але їх знову позбавили волі. Лише влітку 1957 року Наталія знову зустрілася з донькою Марусею в Чернігівській тюрмі, після чого її відправили до Караганди, де вона продовжила відбувати покарання. Згідно з амністією, Наталю Шухевич звільнили, і вона повернулася до Львова в 1957 році.
Важливий момент: у 1943 році Роман і Наталія нібито розлучилися, тож коли слідчий НКҐБ жорстоко допитував жінку стосовно місця перебування її чоловіка, вона відповідала, що нічого не знає, адже вони більше не в шлюбі. Лише пізніше розкрилося, що розлучення – фіктивне. Шухевич зробив це, аби урятувати родину від переслідувань нацистами й комуністами. На жаль, план не спрацював.
Товариш Шухевича, з яким він заснував рекламну фірму "Фама" у Львові, Богдан Чайківський пригадував: "Його дружина була дуже гарна, мала гарні груди й ноги. Одного разу йшли ми втрьох – Роман, Наталка і я – вулицею. А назустріч якась жінка. Я кажу на жарти: "Дивись, які в неї гарні груди". А Наталка на те: "У жінки важне не груди, а ноги!" Я їй: "Та де там! Груди важніші!" А Роман сміється: "Богдане! Скажи їй так, як вона просить: що має гарні ноги!"
Наталію цілком можна назвати першою леді УПА. Утім, в ті страшні для України роки не було такого поняття. І хай там як, вона, мудра, інтелігентна, витончена й сильна, з гідністю пройшла нелегкий шлях дружини українського повстанця, не зрадила чоловіка, попри жорстокі фізичні й моральні тортури. Вона була націоналісткою, вірною ідеї та ідеям свого чоловіка, але, в першу чергу, вона була жінкою та матірʼю.
Катерина Зарицька
Легендарна звʼязкова УПА на псевдо "Монета" або "Маня", провідниця жіночої сітки Організації Українських Націоналістів, Катерина Зарицька була впевнена в собі, авторитетна та схильна командувати. Вона разом із іншими звʼязковими та повстанцями, зокрема і Романом Шухевичем, жила у конспіративному помешканні в с. Княгиничі. Її називали "пружиною життя жінок у підпіллі".
Катерина не мала схильності до приготуванні їжі, як її коліжанки, але привертала до себе увагу гострим розумом і вмінням вести цікаві, а часом і палкі дискусії. Через це "Тарас Чупринка" ставився до неї дуже шанобливо. Вони були знайомі ще з юних літ: обоє вихованці "Пласту", а згодом – активісти ОУН.
Утім, Зарицька все одно брала участь у "змаганнях" а ля "хто краща господиня". Інша звʼязкова Ольга Ільків якось пригадувала: "Я була не дуже досвідчена господиня. У ті часи Катруня, як і я, не мала потрібного досвіду, але під впливом амбіції вирішила показати верх мистецтва, тож не раз викликала мене на суперництво. Маня приготувала яринову зупу з молодої шпагової квасольки, трохи сирувата вийшла. На другий день старалася вже я, щоби у зупі було докладно все зварене. Катрусина зупа була недоварена, а моя переварена".
Із своїх 72 років життя Катерина провела у в’язницях 25. Там же вона народила сина, якого довелося виховувати її батькам.
Ольга Ільків
Одразу розкажемо і за Ольгу Ільків. Свого часу Шухевич виступав як літературний критик її поетичної збірки "Зі щитом чи на щиті".
Ольга Ільків вважала, що Шухевич та довіра до нього були головним стимулом і найбільшою підтримкою для жінки в умовах боротьби. Він розумів трагізм і героїзм жіночої долі. Жінкам було нелегко уже через те, що службовці радянських органів держбезпеки мали спеціальну інструкцію, як упізнати бандерівку: у неї спідниця коротша, ніж у сільських дівчат, інша зачіска, вона охайна. Тож під час облави дівчата вдягалися відразливо, мазали сажею руки та обличчя.
Тим часом сам Шухевич теж цінував жінок у своєму "колективі". Зокрема й через те, що жінка – найкращий конспіратор: чоловік у жіночому товаристві викликає менші підозри, аніж у суто чоловічому. Крім того, в очах жінки чоловік завжди прагне мати якнайкращий вигляд, а тому мобілізується вся його відвага.
Ольга Ільків померла у грудні 2021-го у віці 102 років.
Дарія Ребет
Історики, опираючись на свідчення близького до Шухевича кола, розповідають, що командир УПА мав притаманне для чоловіків сприйняття жінки як естетично-еротичного об’єкта. Проте він умів розгледіти й інші якості. У жінці він спочатку може й бачив зовнішність, але потім обовʼязково – інтелект. Про Дарію Ребет – єдину жінку, обрану до складу Проводу ОУН – "Тарас Чупринка" висловлювався: "Ми, молоді хлопці, любили пожартувати на тему наших подруг з ОУН, дивилися на зовнішність, на гарні ноги. Так ми зустріли Дарію Ребет. Але коли ми почули, як вона виступає, здивувалися її розуму і тоді вже не сміли дивитися на неї інакше як з глибокою пошаною".
Дарія Гусяк
Дарія Гусяк – теж звʼязкова Шухевича, одна з чотирьох українок, котрій радянський режим дав максимальний термін ув’язнення. Вона потрапила до вʼязниці у далекій та ненависній Росії в 26, а вийшла на волю в 51. Тендітна дівчина, як і інші жінки з оточення Шухевича, залишалася до кінця вірною ідеї незалежної України, за що зазнала жорстоких тортур.
Гусяк згадувала, що одного разу застала "зворушливу" картину: сиділи на стільцях один проти одного Роман Шухевич та Олекса Гасин, у руках тримали по картоплині і ножикові, а перед ними стояло відро з картоплею, яку вони намірялися почистити до обіду. Працювали мляво, тому що вся увага була зосереджена на дуже жвавій розмові. Жінка вирішила допомогти чоловікам та врятувати обід, тож звільнила їх від цієї роботи.
Дарія Гусяк померла у 98 років в серпні 2022-го.