Яна Степаненко, яка втратила обидві ноги під час ракетного удару по вокзалу в Краматорську, взяла участь у Бостонському марафоні та пробігла 5 км на протезах.
Мета 12-річної Яни — благодійна — зібрати на спортивний протез для тяжкопораненого захисника Олександра Рясного, який минулого року втратив праву ногу під час бойового завдання, повідомляє FREEДОМ.
На годиннику — 6 ранку. Яна зі своєю групою підтримки — мамою Наталею та братом Ярославом — збираються на марафон. Дівчинка трохи нервує, їй на допомогу приходить мама.
“Яночко, пам’ятай усе, що тобі говорив Руслан і Настя, як треба дихати, як треба тримати спинку. Усе буде добре, ти найкраща, у тебе все вийде. Пам’ятай це”, — напучує Яну її мама.
Вони знову втрьох, як тоді, 8 квітня 2022 року на вокзалі в Краматорську, коли путінські терористи обстріляли місто ракетами. Тоді загинула 61 людина, 121 отримала поранення. У сім’ї Степаненків каліцтва не зазнав тільки брат-близнюк Яни. Мама втратила одну ногу, Яна – обидві. Наталя Степаненко зізнається, що дуже хвилюється за доньку.
“Це перший раз вона біжить таку дистанцію. Взагалі вона бігати почала, чесно сказати, тільки два місяці тому, тому я дуже нею пишаюся. Будемо зустрічати її на фініші. Усе буде клас!” — впевнена мама юної спортсменки.
Для того, щоб подолати таку дистанцію, Яна два місяці тренувалася по чотири рази на тиждень. Постійні заняття з реабілітологами та тренерами дали свої результати, адже спочатку дівчинка не могла пробігти на бігових протезах навіть сотню метрів. І ось, вона — вже в Бостоні. Хвилюється, проте налаштована рішуче.
“Просто страшно, що я не пробіжу або не зможу подолати всі 5 км. Повільно бігтиму, спокійно”, — зізнається Яна.
Бостонський марафон — один із найстаріших і найпрестижніших у світі щорічних забігів. Участь у ньому бере близько 30 тис. осіб з усього світу. Яну до участі в цьому спортивному заході запросив американський фонд One World Strong, який допомагає ветеранам і цивільним, що постраждали внаслідок терактів і військових дій.
До старту, щоб підтримати незламну учасницю марафону, прийшла група підтримки з України.
“Я хочу тебе дуже підтримати, ти дуже крута, молодець! Я вчора писала про тебе, і дуже багато друзів моїх тебе теж підтримують. Ти молодець! Ти така молодчина, ти наша гордість!” — звернулася до Яни українка з групи підтримки.
Під час забігу на вулицях Бостона глядачі марафону зустрічають Яну бурхливими оплесками та вигуками: “Слава Україні!”.
Хоча дистанція дається важко, Яна не здається і продовжує бігти до своєї мети.
“Уже зовсім трохи залишилося до фінішу. Ось там він”, — показує Яна на свою мету.
Спортсменка планувала пробігти всього 2 км, але їй вдалося подолати цілих п’ять.
“Дуже втомилася, але я дуже задоволена собою, що я змогла пробігти ці 5 км. Мене дуже багато підтримувало людей, кричали мені, щоб я не здавалася. Я дуже вдячна”, — поділилася емоціями після забігу Яна Степаненко.
Після марафону, Яна одразу зателефонувала тому, заради кого бігла — Олександру Рясному. Військовослужбовець під час бойового завдання зазнав важкої травми у вересні минулого року — поруч із ним розірвався снаряд, унаслідок чого боєць втратив праву ногу. Дівчинка брала участь у марафоні, щоб зібрати гроші Олександру на біговий протез.
“Я навіть не уявляю як це, я зараз на протезі можу пройти 500 м, мені так важко. Я навіть не уявляю, як ти пробігла всі ці 5 км! Ти молодець!” — із захопленням звернувся Олександр до Яни.
Дівчина сказала йому у відповідь, що все це зробила заради нього.
“Щоб ви теж бігали разом зі мною. Можливо, пробіжимо з вами марафон”, — додала вона.
Яна Степаненко вже зібрала для військового понад 90% від потрібної суми, тож сподівається, що її друг Олександр уже незабаром зможе займатися спортом разом із нею.