Наближається Велика субота, час, коли всі готують крашанки або писанки до Великодня.
Усі знайомі з традицією освячення пасок та яєць на Великдень, але мало хто знає що робити з залишками випічки та шкаралупи, що лишаються після свята. Для того, щоб прояснити це питання, варто звернутися до традицій наших пращурів, повідомляє НВ.
Що робили з освяченими залишками пасок і шкаралупи наші пращури та що рекомендує з ними робити церква зараз
Українці завжди з повагою ставилися до залишків освячених продуктів. Вважалось, що усі страви з великоднього кошику обов’язково потрібно з'їсти, а шкаралупу, що лишилась після яєць згодувати курям, закопати біля хати, або в саду, городі чи в полі.
На Покутті, Бойківщині та Гуцульщині рештки крашанок або писанок кидали у проточну воду, щоб задобрити тих, кого вже немає на землі.
На Житомирщині шкаралупу від освячених яєць закопували під воротами, щоб в них не міг забігти скажений собака.
На Лемківщині шкаралупу настромлювали на гілки фруктових дерев, щоб відігнати шкідників.
На Опіллі, Надсянні та Бойківщині —шкаралупу розсіювали по полю чи городу, щоб був гарний врожай.
Волиняни та поліщуки спалювали шкаралупу та підсипали її під плодові дерева для того, щоб збільшувалася кількість врожаю.
Освячену шкаралупу використовували й у народній медицині. Наші пращури вірили в те, що вона може втамувати зубний біль, допомогти вилікувати дитину від переляку, а дорослим допомогти позбавитися від рожи.
Отже, обирайте найбільш підходящий спосіб позбавитися від шкаралупи освячених яєць і не забувайте, священники не рекомендують викидати її в смітник. Це стосується й залишків пасок. Церква не проти того, щоб з них робили сухарики.