РФ готується до того, що війна в Україні триватиме роками. Про це пише Bloomberg, коментуючи рекордні військові витрати РФ, заплановані на наступні роки.
Видання зазначає, що наступного року РФ планує збільшити військові витрати на 40% порівняно із запланованими витратами цього року. Це майже на 380% більше, ніж у довоєнному бюджеті Кремля.
Журналісти також пишуть, що Кремль відійшов від попередньої концепції — зокрема минулого року, коли Москва планувала помірно збільшити військові витрати, прагнучи скоротити дефіцит бюджету та відновити резерви, виснажені під час війни.
«Ця зміна є одним із найчіткіших свідчень того, наскільки глибоко конфлікт зайняв пріоритети Путіна, навіть попри зростання навантаження на економіку та державні фінанси. Це також, ймовірно, посилить тиск на Європу, оскільки він прагне стримати подальшу підтримку України континентом», — зазначає видання.
Куди підуть гроші
Як зазначив Яніс Клюге, аналітик Німецького інституту міжнародних та безпекових справ у Берліні, значну частину оборонного бюджету РФ планує направити на виробництво зброї. Він додав, що наразі РФ вже виробляє значні обсяги ракет та БпЛА. Однак за майже п'ять років війни значна кількість запасів РФ просіла настільки, що тепер їм треба виготовляти їх фактично заново.
Тиск на Захід
Зростання вартості війни може тиснути зокрема й на Захід, пише видання. І це відбувається в той час, коли РФ посилила конфронтаційну риторику проти НАТО.
На тлі цих заяв європейські чиновники попереджають про ризик посилення гібридної кампанії з боку Москви, яка прагне посилити тиск на союзників Києва. Втім, як додає Клюге, збільшення бюджету на військові витрати не означає, що Москва готується до війни з НАТО. Головною причиною є зміна характеру війни, оскільки Україна фактично відкриває новий фронт, завдаючи все глибших ударів по території РФ і змушуючи Москву витрачати більше коштів на власну оборону.
Ескалація заяв між РФ та НАТО
Раніше в НАТО повідомили, що Росія надіслала альянсу лист із погрозами, в якому пригрозила застосувати ядерну зброю у випадку, якщо країни Альянсу спробують ізолювати Калінінградську область. В НАТО «рішуче засудили» цей лист, додавши, що Альянс є оборонною організацією і не має на меті проводити навчання, які несуть загрозу для РФ.
Також 1 жовтня Путін висловив низку нових брехливих заяв про Україну та Захід. Він зокрема вчергове пригрозив світові ядерною зброєю.
«Ми маємо усвідомлювати, що момент, коли вже нічого не можна буде змінити, може настати дуже швидко й несподівано для всіх», — заявив він.
Що насправді стоїть за цими цифрами
Перше: це стратегічний розворот, а не просто бюджетне коригування. Кремль відійшов від минулорічної концепції поступового нарощування військового бюджету. Якщо раніше Москва намагалася балансувати між війною та економічною стабільністю, то тепер війна стає абсолютним пріоритетом. Це означає, що Путін не вірить у швидке завершення конфлікту і готується до багаторічного протистояння.
Друге: цифра 380% — це не просто "більше", це якісний стрибок. Майже вчетверо більше, ніж у довоєнному бюджеті, — це свідчення того, що Росія переводить економіку на воєнні рейки. Але це також означає, що цивільні сектори — освіта, охорона здоров'я, інфраструктура — недоотримають фінансування. Ціна цієї війни для росіян зростатиме не лише через інфляцію, а й через погіршення якості життя.
Третє: Україна змінює характер війни. Як зазначає Клюге, головна причина зростання витрат — не підготовка до війни з НАТО, а зміна характеру конфлікту. Україна завдає все глибших ударів по території РФ, і Москва змушена витрачати більше на власну оборону. Це важливий сигнал: Україна не просто обороняється, вона переносить війну на територію противника.
Четверте: тиск на Захід — це частина стратегії. Москва розраховує, що зростання витрат на війну змусить Захід втомитися від підтримки України. Але тут є пастка: якщо Захід вистоїть, Росія опиниться в ситуації, коли її економіка виснажена, а військові запаси вичерпані. Тоді питання "хто кого переможе" вирішуватиметься не на полі бою, а в економічній площині.
П'яте: ядерна риторика — це не просто погроза, а спроба встановити "червоні лінії". Лист до НАТО з погрозами ядерного удару у відповідь на блокаду Калінінграда — це спроба Москви показати, що вона готова йти на крайнощі. Але водночас це свідчення слабкості: Росія не може дозволити собі реальний конфлікт з НАТО, тому використовує ядерний шантаж як інструмент стримування.
Рекордні військові витрати РФ — це не просто цифри. Це сигнал про те, що війна затягується і що Кремль готовий платити за неї будь-яку ціну. Але ця ціна зростатиме і для самої Росії. Питання в тому, хто витримає довше: російська економіка, яка працює на війну, чи українська стійкість, підкріплена західною підтримкою. І тут ключову роль відіграє Захід: якщо він продовжить підтримувати Україну, Росія опиниться перед вибором — або визнати поразку, або йти на ще більшу ескалацію. Останній сценарій є найнебезпечнішим, але водночас найменш імовірним, адже він означає ядерний апокаліпсис, який не потрібен нікому.