Житель села Дерно Луцького району Олександр Гуч впродовж п'яти років будує двоповерховий екобудинок з соломи. Каркас хати зроблений з дерева, а стіни — з соломи.
Скільки використав матеріалів, чи буде енергоощадною будівля і що залишилось доробити, своїм досвідом Олександр Гуч поділився із Суспільним.
Ідея будівництва солом’яної хати виникла давно, каже Олександр. Будує її з 2019 року. Спроєктувати екохатину, йому допоміг товариш, який за професією інженер-будівельник Сергій Стасюк.
З його слів, у такому будинку дуже багато плюсів — це теплоізоляція, шумоізоляція. Серед мінусів —— це горючість матеріалу, але, якщо його правильно оздобити та поштукатурити глиною з обох боків, то все буде добре, говорить Сергій Стасюк.
Солому потрібно з обох сторін поштукатурити, щоб не вона була менш займистою, а оселя була захищена від вогню. Суспільне ЛуцькДля будівництва хати Олександр Гуч використав понад вісім сотень тюків соломи. Каже, що найліпше підходять снопи із жита, їх не люблять їсти гризуни. Дах облаштував з металопрофілю, встановив вікна і двері.
У хаті вже проведена електрика, встановлені розетки, під’єднане водопостачання та каналізування, облаштували теплу підлогу і утеплили стелю.
Як розповів доцент кафедри будівництва та цивільної інженерії луцького вишу Орест Пахолюк, серед переваг такого будинку – екологічність, вартість і швидкість будівництва. Говорить: повинно бути технологічне облицювання глини або її варто поновлювати щороку.
Завершити будівництво екохатини в цьому році, розказує Олександр, завадив брак грошей. Станом на середину серпня на зведення будинку витрати майже мільйон гривень. У перспективі власник планує встановити на даху сонячні панелі чи вітряка. Поки ж, каже, разом із дружиною на обійсті посадили сад, вирощують плодові дерева та сою.