У відповідь на серію диверсій у Балтійському морі НАТО розпочинає місію Baltic Sentry (“Балтійський вартовий”) із захисту підводної інфраструктури.
Під час місії будуть задіяні додаткові фрегати, патрульні літаки та безпілотники. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на зустрічі лідерів восьми балтійських країн-членів Альянсу в Гельсінкі, повідомляє FREEДОМ.
Фінляндія, Естонія, Данія, Німеччина, Латвія, Литва, Польща та Швеція готові рішуче відповісти на атаки на підводні об’єкти, йдеться у спільній заяві за підсумками саміту в Гельсінкі 14 січня. Країни вітають розгортання додаткових сил в межах операції НАТО “Балтійський вартовий”.
“Ми залишаємося готовими діяти індивідуально і колективно для захисту нашої критично важливої підводної інфраструктури та розбудови стійкості, зокрема шляхом розбудови та розширення існуючої співпраці між НАТО і ЄС. Ми схвалюємо додаткові заходи, вжиті членами Альянсу і партнерами для зміцнення безпеки в нашому регіоні, які підсилюють існуючу і заплановану відповідь НАТО”, — йдеться у спільній заяві.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у своєму виступі на засіданні наголосив, що потенційні загрози інфраструктурі на морі матимуть наслідки, включаючи можливу висадку на борт, конфіскацію та арешт судна.
“Захист нашої інфраструктури є надзвичайно важливим. Не тільки для електропостачання, яке здійснюється по силових кабелях або трубопроводах. Але й для забезпечення безпеки понад 95% інтернет-трафіку по підводних кабелях. А 1,3 млн км кабелів забезпечують щоденні фінансові операції на суму близько 10 трлн доларів”, — наголосив Рютте.
За словами канцлера Німеччини Олафа Шольца, члени НАТО розглядають можливість запровадження санкцій проти тіньового флоту Росії в цьому районі. У межах зусиль із захисту критично важливих підводних об’єктів.
“Ми продовжуватимемо вживати заходів проти російського тіньового флоту. Зокрема в межах як вже запроваджених санкцій, так і тих, що можуть послідувати, включаючи санкції проти конкретних суден та судноплавних компаній, які становлять загрозу для довкілля”, — повідомив Шольц.
Щодня Балтійське море перетинає близько 2 тис. кораблів, тому встежити за всіма ними складно.
“Визнаймо, що ми не можемо виключати повторення таких атак. Саме тому ми обговорюємо, яким має бути відповідне реагування та координація з точки зору правового, військового та інформаційного обміну. Ми також закликаємо приватні компанії брати активнішу участь у захисті інфраструктури“, — прокоментував президент Латвії Едгарс Рінкевичс.
Лідер Фінляндії Александер Стубб закликав Європу збільшити військові витрати та покращити оборонну координацію на тлі гібридних загроз з боку Росії, зокрема пов’язаних із пошкодженням підводних кабелів у Балтійському морі.
“Головне — постаратися вивчити ситуацію, щоб це не сталося поблизу критичної інфраструктури. Це те, що ми тут з’ясували і зробили висновки разом із нашими союзниками“, — зауважив Стубб за підсумками зустрічі лідерів балтійських країн НАТО.