Дослідники з'ясували, як птахам насправді вдалося вижити після падіння астероїда, який погубив гігантських динозаврів.
У документальному серіалі Netflix "Життя на нашій планеті" шостий розділ присвячений птахам і їхньому еволюційному успіху, оскільки інші динозаври вимерли після удару астероїда. У програмі йдеться про те, що деякі птахи просто вилупилися з яєць, відкладених ще до катастрофи, що і допомогло їм знайти свій шлях у новому світі, пише IFLScience.
Але чи так це насправді? Більша частина серіалу, за словами дослідників, втілює в життя рецензовані наукові дослідження, принаймні надає правдоподібні інтерпретації даних, виявлених ученими. Однак учені ставлять під сумнів твердження про те, що птахи вижили через те, що вилупилися з яєць, відкладених до катастрофи.
За словами доктора Мелані Дюрінг з Університету Уппсали, більшість птахів, ймовірно, навіть не змогли б вилупитися, якби їхні батьки загинули внаслідок падіння астероїда. Річ у тім, що більшості видів потрібен хтось, хто зміг би висаджувати яйця, поки пташенята не будуть готові з'явитися на світ. Однак є деякі птахи, яйця яких не потребують постійного догляду, наприклад, будують гнізда, що забезпечують тепло шляхом розкладання органічного матеріалу. Утім, вилуплення — лише частина проблеми.
Багато птахів також з'являються на світ настільки нерозвиненими, що просто не можуть пересуватися самостійно. Утім, існують виводкові види — ті, хто мають деякий захист від хижаків від народження або вилуплення. Проте, навіть нормальні виводкові дитинчата не можуть вижити повністю самостійно. Супервиводкові птахи, особливо з великими ногами, здатні бігати за здобиччю відразу після народження, а деякі навіть можуть літати в день вилуплення. І все ж, вони все ще потребують деякої батьківської турботи.
Так чи інакше, за словами доктора Дюрінг, не варто вважати, що сучасна поведінка птахів відображає поведінку їхніх предків, які жили на Землі близько 66 мільйонів років тому. І все ж, вчені зазначають: з погляду еволюції, було б дуже дивно, якби всі птахи, які пережили масове вимирання, були супервиводковими, але майже всі їхні нащадки стали залежними при народженні.
Доктор Дюрінг також вважає, що в цій історії є й інші прогалини. Річ у тім, що шкаралупа не здатна захистити від інфрачервоного випромінювання. Дослідники вважають, що основною проблемою цього масового вимирання були радіоактивні опади, а тому вельми цікаво, як птахам вдалося вижити, навіть якщо батьки залишили яйця в захищених місцях.
Як птахам вдалося вижити під час масового вимирання?
За словами доктора Дюрінг, ймовірно, птахи вижили, оскільки перебували в південній півкулі. Мало того, що більшість із них, особливо ті, що в Австралії, перебували набагато далі від місця удару і менше зазнавали впливу першого вибуху, але удар стався у них восени. Птахи, які на той час перебували в сплячці, були захищені від початкового вибуху і, можливо, прокинулися, коли відновлення рослин уже почалося.
Дослідники також вважають, що деякі види птахів, які вижили, могли опинитися замкненими на південному континенті, де вони були захищені. Щойно рослинність відновилася, у птахів, імовірно, не виникло проблем із колонізацією півночі.
За словами доктора Дерека Ларсона з Королівського музею Британської Колумбії, вони з колегами порівняли дзьоби динозаврів розміром із птаха в пізньому крейдяному періоді зі знайденими пізніше. Вчені дійшли висновку, що деяким видам вдалося вижити, оскільки вони були беззубими та харчувалися насінням.
Простими словами, ті, кому вдалося уникнути підсмажування первісною радіацією, могли харчуватися насінням досить довго, щоб підтримувати життя і дочекатися відновлення рослинності. Тим часом хижаки й фруктоїди зіткнулися з голодом.