Національна природна пам'ятка вважається найбільшим підземним озером у Північній Америці.
У 1905 році 13-річний хлопчик грався в печерах Крейгхед, гігантській системі печер між Суїтвотером і Медісонвіллем, штат Теннессі. Він часто це робив і натрапив на недосліджений отвір і протиснувся через нього.
Як пише IFLScience, самі печери були відомі з часів черокі, корінних жителів південно-східних лісів Сполучених Штатів. Артефакти, включно з керамікою, ювелірними виробами, наконечниками стріл і зброєю, були знайдені всередині приміщення, відомого як "кімната ради", яке саме по собі розташоване майже за кілометр від входу в систему печер. У 1800-х роках колонізатори з Європи також знайшли печери, використовуючи прохолодне середовище для зберігання картоплі та інших овочів.
Цікаво, що печера також була домівкою для гігантського плейстоценового ягуара, який залишив там сліди після того, як заблукав там близько 20 000 років тому, перш ніж впав і помер в ущелині, намагаючись врятуватися від темряви.
Наскільки відомо, "загублене море" під печерою не було виявлено, поки 13-річний підліток не проліз через отвір у стіні і не зробив знахідку всього свого життя. Гід по печерах Крейгхед Саванна Далтон сказала:
"Озеро було виявлено Беном Сендсом. 13-річний хлопчик, який насправді проповз тунелем розміром з велосипедну шину протягом 12 метрів, перш ніж зістрибнув у саме озеро і фактично забрів у воду глибиною приблизно до коліна. Коли він вибрався назовні, воно було набагато меншим".
Він опинився всередині гігантської кімнати, наполовину заповненої водою, з ліхтарем, недостатньо потужним, щоб побачити інший бік. У кімнаті, яку, можливо, ніколи раніше не бачили людські очі, він почав кидати грудки бруду на всі боки, але не почув нічого, крім сплеску, коли вони впали у воду.
Цікаво, що район, куди вперше впав хлопчик, тепер є домівкою для близько 300 райдужних форелей. Ці тварини не були корінними жителями печери і не вижили, будучи відрізаними від решти світу, а були завезені після відкриття печери. Була надія, що, помістивши форель в озеро, вони зможуть втекти і відкрити входи в інші частини озера. Без їжі вони навчилися чекати свою їжу від човнярів, які прибувають з деякими з 150 000 туристів на рік, які вирішили відвідати печеру. Далтон додала:
"Вони перебувають тут досить довго, щоб втратити невелику частину як свого зору, так і свого кольору. Освітлення, звичайно, не є природним сонячним світлом, тому вони не можуть по-справжньому підтримувати цей пігмент".
Зазначається, що ця частина озера тепер досліджена трохи краще, і тепер відомо, що її довжина становить близько 243 метрів, а ширина - 67 метрів. Але це та частина озера, яку ми можемо бачити: під водою озеро веде в інші зали. Дайвери досліджували деякі ділянки озера і нанесли на карту понад 5,2 гектара води, але досі не знайшли кінця озера. Фактично, Національна природна пам'ятка вважається найбільшим підземним озером у Північній Америці.