За даними Міністерства юстиції, за перше півріччя 2025 року в Україні народилося 86 795 дітей, а померло – 249 002 особи. Це означає, що на 1 народження припадає майже 3 смерті. Така жахлива диспропорція – не випадковість, а стабільна тенденція останніх п’яти років.
Чому це відбувається?
На перший погляд, причина очевидна – війна. Але насправді корінь проблеми глибший. Навіть у тилових регіонах, далеких від бойових дій, смертність у кілька разів перевищує народжуваність. Серед ключових факторів:
-
відсутність доступу до якісної медицини;
-
зростання бідності та депресій;
-
рекордна кількість самогубств;
-
відсутність перспектив – люди просто не бачать майбутнього.
Молодь тікає, а ті, хто залишається, не хочуть дітей
Українці масово виїжджають, а ті, хто лишається, не ризикують заводити сім’ї. Чому? Бо дитина в Україні – це:
-
страх за майбутнє (мобілізація, еміграція, економічна нестабільність);
-
відсутність державної підтримки (непрацюючі соцпрограми, мізерні допомоги);
-
психологічний тиск (постійна тривога, неможливість планувати).
Влада мовчить – нація зникає
У той час як офіційні брифінги говорять про "перемоги" та "єдність", демографічна криза набуває масштабів національної трагедії. Щодня в Україні:
-
помирає понад 1300 осіб;
-
народжується лише близько 470 дітей.
Це означає, що навіть без прямих військових втрат країна щороку втрачає сотні тисяч людей. І якщо тенденція не зміниться – через покоління українці як нація можуть зникнути.
Що далі?
Питання вже не просто про кризу – про виживання. Поки влада ігнорує проблему, статистика стає вироком. Без серйозних соціальних реформ, економічної стабілізації та гарантій безпеки – майбутнє України під питанням.