Цироз печінки, про який в народі кажуть просто «печінка відвалилася», необізнані люди зазвичай пов’язують з алкоголізмом.
Але виявляється, 70% пересадок печінки сьогодні виконують пацієнтам з діагнозом «неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП)», до якої зловживання спиртним не має жодного відношення.
Головні фактори ризику отримати НАЖХП — це переїдання, пов’язаний з ним метаболічний синдром, ожиріння, цукровий діабет другого типу. Разом зі все більшим поширенням діабету та ожиріння, швидко зростає і захворюваність на НАЖХП — її прояви сьогодні спостерігаються у кожної третьої дорослої людини. Про це розповіли гастроентерологи.
Причини, через які печінка починає як губка накопичувати жир, можуть бути різними — пристрасть до алкоголю, вірусні гепатити, але все частіше фахівці стикаються з ураженням печінки, не пов’язаним ні з інфекцією, ні з впливом етанолу. Дев’ять з десяти хворих, яким встановлено діагноз «неалкогольна жирова хвороба печінки» мають надмірну вагу або ожиріння (індекс маси тіла більше 27), діабет і порушення ліпідного обміну (підвищений рівень холестерину).
Одним словом, «жирну печінку» можна просто наїсти. А результат страшний: в клітинах печінки накопичується жир (розвивається стеатоз), починається запалення, потім фіброз (клітини печінки заміщуються сполучною тканиною і орган вже не може виконувати свої функції). Наступна завершальна стадія — цироз і в деяких випадках рак печінки. І єдиний спосіб порятунку у таких хворих — заміна ураженого органу на донорський.
У 70% хворих, яким потрібна була трансплантація печінки, був встановлений цироз як остання стадія неалкогольної жирової хвороби. За останні 20 років кількість таких пацієнтів зросла в сім разів. А вірусні гепатити і алкоголь як причина фіброзу і цирозу відійшли на другий план.
Хороша новина в тому, що якщо захворювання вчасно виявити і лікувати, можна сповільнити патологічний процес. І ключовий момент тут — дієтотерапія.
Перший — гіпокалорійна дієта. В дослідженнях підтверджено, що зниження маси тіла хоча б на 5-7% вже зменшує прояви стеатозу печінки і фіброзу. Кількість жиру в печінці зменшується, сам орган повертається до нормального розміру і починає важити менше.
Але головний недолік цього типу харчування — вкрай низька прихильність пацієнтів. Лише 5% можуть тривалий час жити на мінімумі калорій, у більшості розвиваються всілякі психологічні реакції (депресія або, навпаки, підвищена нервозність, дратівливість), і людина припиняє стежити за харчуванням.
Другий варіант — середземноморська дієта. Цікаво, що на цьому типі харчування калорійність майже не обмежується (оливкова олія — один з головних компонентів). Хворі не худнуть, але у них поліпшується метаболізм, в тому числі, жировий обмін, і стан печінки поліпшується.
Третій варіант — популярна зараз дієта DASH, яку кардіологи рекомендують гіпертонікам. Сама назва дієти — це скорочення від англійської фрази Dietary Approaches to Stop Hypertension, в перекладі — «Дієтичні вказівки в боротьбі з гіпертонією». Ця дієта зі зниженою кількістю солі і тваринних жирів також підходить людям з ожирінням і покращує функції печінки.
В цілому ж принцип харчування — той же, який рекомендований для зниження ваги. З неочевидних порад — віддавати перевагу овочам і зелені, а фрукти (через наявність в них фруктози, що впливає на вуглеводний обмін) потрібно обмежувати.
Ризик при будь-якій дієті зі зниженою кількістю калорій — людина починає отримувати менше нутрієнтів, і ці дефіцити потрібно компенсувати, приймаючи вітаміни і БАД або вводячи в раціон спеціалізовані збагачені харчові продукти.
Один з важливих мікроелементів, що впливають на жировий обмін — це бор. Він повинен щодня надходити з їжею, норма споживання — 1-2 мг. Бору багато в родзинках, горіхах, куразі, чорних оливках. Спостереження за людьми, які дотримувалися дієти з високою кількістю бору, показали: вони худли повільно і за рахунок жирової маси, а не води і м’язів.