Це не зовсім силове поле, але воно забезпечує захист нашій планеті.
Відомо, що людство здатне викликати зміни на нашій планеті, навіть випадково, які можуть призвести як до хороших, так і не дуже наслідків. Виявляється, люди можуть переміщати величезні пояси радіації навколо нашої планети і перетворювати їх на бар'єр навіть не підозрюючи про це, пише IFLScience.
Магнітне поле Землі діє як щит проти небезпечних космічних променів і потужних сонячних вітрів, що складаються із заряджених частинок. Ці частинки можуть досягати нашої планети, а потім вони прямують до полюсів уздовж ліній магнітного поля. Врізаючись в атмосферу, ці частинки викликають появу магнітної бурі, а також полярних сяйв. Магнітне поле також захоплює хмари цих частинок у радіаційних поясах навколо Землі.
Ці радіаційні пояси також відомі як пояси Ван Аллена, і вони були виявлені в 1950-х роках. Форма радіаційних поясів змінюється залежно від взаємодії Сонця і Землі, але їх часто зображують у вигляді двох овалів. Існує невеликий стабільний пояс на висоті від 1000 до 6000 кілометрів над поверхнею Землі і більший, менш стабільний пояс на висоті від 13000 до 60000 кілометрів.
Місія NASA під назвою Van Allen Probes, що складалася з двох космічних апаратів, з 2012 по 2019 рік вивчала радіаційні пояси Землі з неймовірною деталізацією. Одним із відкриттів стало те, що залежно від енергії частинок радіаційні пояси мають абсолютно різний вигляд, тож зображення у вигляді овалу в кращому випадку є обмеженим. Ще одним цікавим відкриттям стало те, що люди втручалися в роботу поясів, самі того не усвідомлюючи.
Можна подумати, що на ці пояси впливають супутники, адже вони перебувають у космосі. Але на радіаційні пояси фактично впливають радіохвилі, в діапазоні дуже низьких частот, які використовуються в радіозв'язку. Ці радіохвилі можуть впливати на рух і положення заряджених частинок у космосі.
Як показали дослідження, за певних умов радіосигнали радіозв'язку в діапазоні дуже низьких частот можуть впливати на властивості високоенергетичного радіаційного середовища навколо Землі.
Таким чином, ці радіохвилі створюють навколо Землі міхур, що відштовхує заряджені частинки, і його протяжність майже точно відповідає внутрішньому краю радіаційних поясів нашої планети. Внутрішній радіаційний пояс Землі, мабуть, змістився далі порівняно з вимірюваннями початку 1960-х років. Це означає, що радіохвилі дуже низьких частот могли відштовхнути радіаційний пояс назовні в міру створення цього бар'єру.
Бар'єр навколо Землі насправді не є силовим полем, але він може відбивати частину космічного випромінювання, що досягає нашої планети.