Вчені досліджували зразки віком близько 6000 років і виявили, що 8 із 12 знайдених стародавніх "рацій" все ще працювали ідеально і створювали звуки, які можна порівняти з автомобільним гудком або тромбоном.
Під час дослідження археологи проаналізували 12 доісторичних черепашкових труб, знайдених на території сучасної Каталонії, Іспанія, і датованих періодом між 3650 і 4690 роками до нашої ери. Відомо, що ці черепашки древні люди використовували як "рації" для зв'язку на великих відстанях. Тепер, уперше за 6000 років, учені знову витягли з них звуки, пише Daily Mail.
Автори дослідження були здивовані, виявивши, що 8 з 12 стародавніх інструментів все ще працювали ідеально. Ба більше, найгучніший звук, який вони видавали, досяг 111,5 децибела — це можна порівняти з потужним автомобільним гудком або тромбоном.
Вчені вважають, що ці труби люди використовували як стародавню форму комунікації на великих відстанях, з простими кодами, переданими між громадами. Передбачається, що ці звуки могли легко поширюватися на відстані від 5 до 10 кілометрів між поселеннями кам'яного віку. Вчені також вважають, що ці стародавні "рації", ймовірно, використовувалися для попередження про напади або координації часу збору врожаю.
Деякі з раковинних труб також було виявлено в покинутих шахтах — вважається, що їх використовували для передавання повідомлень через підземну темряву. Зазначимо, що стародавні "рації" були виявлені вченими на п'яти археологічних об'єктах, розташованих у невеликому регіоні вздовж річки Лобрегат у Каталонії.
Близькість об'єктів, розташованих не більше ніж за 10 кілометрів один від одного, припускає, що використання черепашок могло бути частиною загальної культурної практики. Наприклад, два поселення являли собою землеробські громади, розташовані досить далеко одна від одної, щоб бути поза увагою на рівній місцевості.
Результати дослідження також показують, що звуки, які видають раковини, були досить гучними, щоб забезпечити зв'язок між поселеннями, розташованими на відстані близько 10 кілометрів один від одного. Під час збору врожаю або посадки, коли люди розосереджувалися по навколишніх полях, це могло дати змогу координувати дії набагато швидше, ніж виряджання гінців.
До слова, одна з "рацій" була знайдена в печері Кова-де-Л'Ор, високо в горах, де її звук відбивався від долин і вершин на набагато більшу відстань, ніж будь-хто міг бачити. Ще сім труб було знайдено в неолітичних шахтах Еспальтер і Кан-Тінторер. Відомо, що в кам'яному столітті люди використовували ці місця для видобутку варисциту — зелений мінерал, який використовують у ювелірних виробах.
За словами співавтора дослідження, доктора Маргарити Діас-Андреу з Університету Барселони, кожну з труб було виготовлено з видозміненої черепашки морського равлика Charonia, також відомої як труба Тритона, з акуратно видаленим кінчиком для створення мундштука.
На мушлях також були виявлені пошкодження від черв'яків і морських губок — це вказує на те, що їх збирали мертвими з дна моря. Простими словами, черепашки були відібрані стародавніми людьми через їхні музичні властивості, а зовсім не для їжі.
Через 6000 років учені також перевірили, як працювали стародавні інструменти. Результати дослідження показали, що найкращі труби могли видавати три різні ноти з надзвичайно постійною висотою тону. Вважається, що це давало змогу створювати складніші мелодійні послідовності, а не тільки прості сигнали тривоги. У деяких рогах були просвердлені невеликі отвори, ймовірно, для кріплення ремінця, оскільки вони не змінювали тон під час закриття або відпускання.
Дані вказують на те, що черепашки активно використовувалися стародавніми людьми для комунікації близько 1500 років тому. Потім роги зникли приблизно через 3000 років, перш ніж знову з'явитися під час льодовикового періоду. На жаль, ніхто не знає, чому стародавні люди припинили на певний час використовувати їх.