Вчені отримали в своє розпорядження зразок керна довжиною 228 метрів з мулистої породи під масивними крижаними щитами Західної Антарктиди.
Усередині цього рекордного зразка вони виявили скам'янілості морських організмів, що відносяться до того часу, коли ця область була відкритим, вільним від льоду океаном.
Відзначається, що отримання цього зразка було непростим завданням. Полярні дослідники почали з того, що проїхали близько 700 кілометрів від найближчих антарктичних станцій до місця буріння на крижаному хребті Крарі, на краю Західно-Антарктичного крижаного щита.
Використовуючи бурову установку з гарячою водою, вони пробурили 523 метри вглиб льоду, поки не досягли підстилаючої породи. Працюючи позмінно, команда потім пробурила ще 228 метрів в землю і витягла рекордний зразок осадового керна, що складається з шарів мулу і породи.
"Наскільки нам відомо, найдовші керни осадових порід, раніше пробурені під крижаним щитом, мають довжину менше десяти метрів. Ми перевищили нашу мету на 200 метрів. Це передові наукові дослідження в Антарктиді", - заявила Моллі Паттерсон, співкерівник проекту і професор геології в Університеті Бінгемтона.
Особливості проекту
Важливо, що це досягнення стало частиною SWAIS2C, міжнародного проекту, метою якого є отримання геологічних даних з осадових порід, що знаходяться глибоко під шельфовим льодовиком Росса, щоб визначити, наскільки розтанув Західно-Антарктичний крижаний щит в недавньому минулому. Зразок керна є частиною цієї головоломки, оскільки він надає прямі докази того, як край крижаного щита реагував у більш ранні теплі періоди. Хув Хорган, співкерівник проекту SWAIS2C і доцент Університету Вікторії у Веллінгтоні, додав:
"Ці дані дозволять нам отримати критично важливу інформацію про те, як Західно-Антарктичний льодовий щит і шельфовий льодовик Росса, ймовірно, відреагують на температуру вище 2°C. Початкові дані вказують на те, що шари осадових порід у керні охоплюють останні 23 мільйони років, включаючи періоди, коли середня глобальна температура Землі була значно вищою за 2°C порівняно з доіндустріальним рівнем".
Цікаво, що зразок керна містив фрагменти раковинних тварин і скам'янілості морських організмів, що може здатися незвичайним, оскільки місце буріння в даний час знаходиться далеко від Південного океану, що оточує Антарктиду. Однак дослідники пояснюють, що ці істоти відносяться до більш теплих періодів, коли регіон був частково або повністю вільний від льоду.
"Ми спостерігали велику мінливість. Деякі відкладення були типовими для льодовикових покривів, подібних до тих, що ми бачимо сьогодні на льодовиковому хребті Крарі. Але ми також виявили матеріал, більш характерний для відкритого океану, шельфового льодовика, що плаває над океаном, або краю шельфового льодовика, від якого відколюються айсберги", - пояснила Паттерсон.
Важливо, що зараз дослідники працюють над перевіркою своїх висновків, але в довгостроковій перспективі вони прагнуть отримати більше зразків з цього регіону і використовувати отриману інформацію для прогнозування того, як Антарктида зміниться з підвищенням температури і втратою льоду.
"Наша міждисциплінарна міжнародна команда вже співпрацює, щоб розгадати кліматичні таємниці, приховані в керні. Наша система буріння пройшла перевірку в цих суворих антарктичних умовах і показала відмінні результати, тому ми плануємо подальше буріння, щоб продовжити нашу місію з вивчення чутливості Західно-Антарктичного льодовикового щита до глобального потепління", - додав Хорган.