Леонардо да Вінчі володів складним геометричним розумінням, яке набагато випереджало свій час — тепер вчені розгадали одну з головних його таємниць.
1490 року Леонардо да Вінчі намалював Вітрувіанську людину — ілюстрацію "ідеального" людського тіла. Це одне з найбільш знакових зображень усіх часів, і все ж понад 500 років ніхто не може зрозуміти, чому да Вінчі вибрав такі специфічні пропорції для рук і ніг. Але тепер, схоже, все змінилося, пише Science Alert.
Вважається, що знаменитий італійський ерудит епохи Відродження, ймовірно, спирався на математичне співвідношення, формально встановлене лише в 19 столітті. Лондонський дантист Рорі Мак Суїні вважає, що йому нарешті вдалося розгадати 500-річну загадку.
Рорі Мак Суїні виявив важливу приховану деталь, заховану в паху Вітрувіанської людини: рівносторонній трикутник, який, на його думку, може пояснити один із найаналізованіших, але найзагадковіших творів в історії мистецтва.
Відомо, що Вітрувіанська людина частково натхненна працями римського архітектора Вітрувія, який стверджував, що ідеальне тіло людини повинно вміщуватися всередині кола і квадрата.
На малюнку да Вінчі квадрат точно відповідає "хрестоподібній позі" з витягнутими руками і зведеними ногами. Водночас коло охоплює позу, в якій руки підняті, а ноги розведені в сторони.
Популярне пояснення полягає в тому, що художник вибрав пропорції "Вітрувіанської людини", ґрунтуючись на теорії золотого перетину. Однак насправді виміри не збігаються. Мак Суїні вважає, що розгадка цієї 500-річної геометричної таємниці весь цей час була на видноті — у паху.
У своїх нотатках до "Вітрувіанської людини" да Вінчі писав: якщо розсунути ноги і підняти руки досить високо, щоб витягнуті пальці торкнулися лінії верхівки, простір між ногами утворює рівносторонній трикутник. У своєму дослідженні Мак Суїні зробив розрахунки для цього трикутника і виявив, що розмах ніг людини і висота її пупка створюють співвідношення приблизно від 1,64 до 1,65.
Насправді це надзвичайно близько до тетраедричного співвідношення 1,633 — унікальної збалансованої геометричної форми, офіційно встановленої 1917 року. Зазначимо, що це співвідношення використовується для визначення оптимального способу пакування сфер. Наприклад, якщо чотири сфери з'єднані якомога щільніше у формі піраміди, то співвідношення висоти до основи від їхніх центрів дорівнюватиме 1,633.
Мак Суїні вважає, що йому вдалося усвідомити значущість цього числа завдяки аналогічному трикутному принципу, використовуваному в стоматології з 1864 року. Представлений на людській щелепі, трикутник Бонвілля визначає оптимальне положення для її функціонування. Його співвідношення також дорівнює 1,633. Дослідник не вважає, що це збіг.
За словами дослідника, якщо тетраедричне співвідношення повторюється по всьому нашому тілу, це, ймовірно, пов'язано з тим, що людська анатомія еволюціонувала відповідно до геометричних принципів, які керують оптимальною просторовою організацією у всьому Всесвіті.
У результаті Мак Суїні дійшов висновку, що да Вінчі, ймовірно, натрапив на універсальний принцип, малюючи Вітрувіанську людину.