Нещодавні санкції США проти руху «Брати-мусульмани» та його керівництва змусили європейські країни знову звернути увагу на діяльність організацій політичного ісламу на своїй території. Експерти зазначають, що рух намагається відтворити свій близькосхідний досвід у Європі, але з використанням інших медійних та фінансових інструментів.
Оглядачі попереджають про загрозу, яку транснаціональні мережі впливу становлять для західних суспільств. Діяльність «Братів-мусульман» більше не обмежується супутниковими телеканалами; вона переросла у розбудову інфраструктури, що простягається від Близького Сходу до Європи.
Аналітики вважають, що небезпека полягає не лише в розширенні організації, а й у її здатності використовувати різноманітні інструменти для створення впливу, адаптувати свою риторику до місцевого середовища та використовувати кризи для досягнення своїх політичних та ідеологічних цілей.
Тривожний сигнал
В Україні, яка з 2022 року перебуває в умовах повномасштабної війни, фіксуються спроби структур, пов'язаних із «Братами-мусульманами», проникнути в суспільство та інституції через медіа. Духовне управління мусульман України (ДУМУ) раніше звинуватило один із телеканалів у «маніпуляціях, підготовці замовного сюжету та розпалюванні релігійної ворожнечі».
У лютому минулого року ДУМУ виступило з різкою заявою у відповідь на телесюжет, у якому журналісти пов'язали низку українських ісламських організацій із «Братами-мусульманами» та фінансуванням тероризму.
Як повідомлялося з посиланням на Спілку православних журналістів, Служба безпеки України (СБУ) затримала прихожанина мечеті в Кам'янському Владислава Сємєнцова через його ймовірні зв'язки з «Братами-мусульманами». Автори телесюжету використали цей інцидент як відправну точку для ширшого розслідування.
Цей арешт став «червоним світлом», що вказує на ризики діяльності організації. Згадана мечеть у Кам'янському була відкрита за підтримки ДУМУ «Умма». Варто зазначити, що колишній голова цього управління Саїд Ісмагілов був представником Федерації ісламських організацій в Європі (FIOE) зі штаб-квартирою в Брюсселі — структури, яку Об'єднані Арабські Емірати у 2018 році внесли до списку терористичних організацій поруч з «Аль-Каїдою» та «Братами-мусульманами».
У розслідуванні також фігурує Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраїд» та її керівництво, яка є найбільшою інституцією у справах арабів і мусульман в Україні. Ісмаїл Каді, колишній директор Ісламського культурного центру в Києві, та Сейран Арифов, колишній голова «Альраїду», також є членами європейської FIOE. На архівному відео 2013 року С. Арифов публічно говорив про ідеологічну близькість «Альраїду» до «Братів-мусульман» і висловлював підтримку руху ХАМАС.
У звітах вказується, що «Альраїд» отримував фінансову допомогу від німецького фонду, безпосередньо причетного до фінансування ХАМАСу. Крім того, видавництво «Ансар», один із співзасновників «Альраїду», випускало книги авторів, тісно пов'язаних із «Братами-мусульманами». Серед них — Ахмад фон Денффер, якого підозрюють у відмиванні грошей для терористів, та Юсуф аль-Карадаві, якого організація вважала своїм духовним наставником до його смерті.
Слідами фінансування
Зростанню уваги до цієї проблеми в Україні передували удари з боку США по фінансових мережах, пов'язаних із «Братами-мусульманами».
Єгипетська парламентарка Міраль Галяль Ель-Харіді в інтерв'ю виданню Al-Dostour зазначила: «Протидія угрупованню більше не обмежується моніторингом його прямої організаційної діяльності, а охоплює викриття мереж фінансування та зв'язків, які керують його медійними та політичними фасадами, особливо за кордоном».
За її словами, організація змінила методи роботи, покладаючись на багаторівневу систему з медіаплатформ, громадських об'єднань та нібито незалежних діячів, які діють в інтересах групи. Ель-Харіді наголошує, що відстеження руху коштів є ключем до розуміння діяльності групи, і закликає до посилення безпекової, законодавчої та регіональної співпраці.
Єгипетський дослідник радикальних рухів Тарек Аль-Бішбіші в коментарі для платформи Hafryat також підкреслив, що в Європі зростає усвідомлення небезпеки «паралельних інституцій» «Братів-мусульман». Він зазначив, що боротьба вимагає не лише ідеологічного протистояння, а й ліквідації фінансової інфраструктури групи.
Ця тенденція підтверджується діями Вашингтона: у липні минулого року Міністерство фінансів США запровадило санкції проти мережі осіб та компаній (зокрема в Індонезії, Газі та Туреччині) за переказ значних коштів для ХАМАСу.
Як резюмує Європейський центр вивчення питань боротьби з тероризмом та розвідки (ECCI), західні філії «Братів-мусульман» сьогодні працюють за моделлю легальних структур, що розподіляють ролі між благодійною, культурною, просвітницькою та політичною діяльністю. Це дозволяє їм зберігати широку соціальну присутність, уникаючи вигляду централізованої ієрархії, але спираючись на спільну ідеологію та транснаціональні зв'язки.