Діалог адміністрації президента США Дональда Трампа з Росією про припинення війни в Україні набув нового виміру — тепер він охоплює потенційну багатомільярдну домовленість щодо закордонних активів російського нафтового гіганта "Лукойл". У процесі безпосередньо задіяні спеціальні представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер, повідомляє The New York Times.
За інформацією трьох джерел, обізнаних із ходом зустрічі, Володимир Путін підняв питання цієї угоди під час переговорів із Віткоффом і Кушнером у Кремлі 5 вересня. Як зазначає один із співрозмовників, Путін запропонував цю домовленість, аби продемонструвати росіянам, що їхня країна здатна вести бізнес зі Сполученими Штатами.
Американська сторона відповіла готовністю працювати над цим питанням. Угоду розглядають як інструмент покращення відносин із Кремлем, а також як можливість знизити світові ціни на енергоносії.
Які саме активи можуть продати
Йдеться про значний портфель активів "Лукойлу", який включає нафтові родовища, нафтопереробні заводи та мережі автозаправних станцій у різних країнах світу.
Зокрема, серед них — родовища нафти в Камеруні, НПЗ у Європі та АЗС у Нью-Джерсі.
Реалізація угоди залежить від схвалення як уряду США, так і Кремля. Попри те, що "Лукойл" є приватною компанією, у Москві рішення щодо цієї угоди фактично вважається прерогативою Володимира Путіна.
На початку року "Лукойл" оцінював свої міжнародні активи у 20 мільярдів доларів. Водночас остаточна ціна та структура запропонованої угоди наразі залишаються невідомими.
Хто претендує на активи
Провідну групу, зацікавлену в укладенні угоди, очолює американський інвестор Тодд Боелі. До неї також входять дві близькосхідні структури та підрозділ уряду США.
Уряд Сполучених Штатів задіяний через Американську міжнародну корпорацію з фінансування розвитку. Представник цього агентства заявив, що потенційна угода сприятиме економічній безпеці США, зовнішньополітичним інтересам та зниженню цін на енергоносії.
Основним акціонером при цьому має стати катарський конгломерат, який контролюють Мутаз Аль-Хайят і Рамез Аль-Хайят.
Ще одним важливим учасником може виступити інвестиційний фонд з Абу-Дабі, підконтрольний шейху Тахнуну бін Заїду Аль Нахайяну.
Зв'язки учасників із союзниками Трампа
Ця потенційна угода привернула увагу через ділові зв'язки між її учасниками та особами, задіяними в переговорах США з Росією.
Мутаз і Рамез Аль-Хайяти раніше створили партнерство з Джаредом Кушнером та Іванкою Трамп для фінансування багатомільярдного проєкту розкішного готелю-курорту на півдні Албанії.
Шейх Тахнун також контролює фонд Lunate, який є одним із найбільших акціонерів приватної інвестиційної компанії, заснованої Кушнером після його роботи в Білому домі.
Водночас один з інвесторів угоди з "Лукойлом" є співвласником криптовалютної компанії World Liberty Financial, співзасновником якої був Стів Віткофф.
Водночас немає жодних ознак того, що Кушнер або Віткофф особисто отримають вигоду від можливої угоди. Представниця Віткоффа заявила, що він "не має конфлікту інтересів і не має фінансової зацікавленості в цій справі".
Як змінювалися претенденти на активи "Лукойлу"
Інтерес до міжнародних активів "Лукойлу" виявляли різні потенційні покупці. Серед них були й американські енергетичні компанії, зокрема "Шеврон".
У січні приватна інвестиційна компанія Carlyle досягла попередньої домовленості про придбання значної частки активів. Однак схвалення цієї заявки в США загальмувалося.
Після цього провідним учасником торгів стала група на чолі з Тоддом Боелі та партнерами з Близького Сходу й уряду США.
Раніше Міністерство фінансів США відхилило початкову пропозицію швейцарської енергетичної торгової компанії Gunvor щодо купівлі міжнародних активів "Лукойлу".
Угода ще не є остаточною
Наразі потенційна угода не є фінальною і потребує схвалення Міністерства фінансів США, яке контролює дотримання санкційного режиму. За словами людей, обізнаних із процесом продажу, важливу роль у ньому відіграє Кирило Дмитрієв, економічний посланник Путіна. Він заявляв, що діалог зі США продовжується в різних сферах, зокрема в енергетиці.
Нафтопереробні заводи "Лукойлу" в Нідерландах, Болгарії та Румунії також відіграють важливу роль у можливій угоді — вони виробляють дизельне та авіаційне паливо.
Водночас санкційні обмеження щодо активів "Лукойлу" у США та інших країнах неодноразово продовжували, поки тривали переговори. Останнє продовження, згідно з наданим текстом, діє до 29 жовтня.