Олексій Арестович думав, що за перші 12 годин війни він помре, а Офіс президента України впаде. Про це він заявив в інтерв'ю Дмитру Гордону.
"Я не вірив, що виживу. Я бачив, що діється в Гостомелі. Я зрозумів: нам кінець протягом 12 годин. Це зараз кажуть, що я розпіарився на війні. Але я коли виходив на трибуну перший раз, був упевнений, що мене розстріляють за цей вихід протягом 12 годин", - повідомив Арестович.
На що Гордон поставив уточнююче питання:
"Тобто, ви думали, що протягом 12 годин Україні кінець?"
"Щодо всієї України не знаю, я вірив, що західні області встоять, і там буде якийсь опір. Те, що нам в офісі кінець, я не сумнівався ні секунди. По Києву я вірив у два тижні вуличних боїв, але потім думав, що Київ захоплять. Занадто співвідношення сил було не на нашу користь, 1 до 20. Це технічно неможливо з військової точки зору було, якби вони правильно діяли. Але вони ідіотами виявилися, слава богу. Вони ідіотами, а ми - молодцями. Ось секрет", - розповів Арестович.
Після першого брифінгу з офісу президента попросили піти журналістів, і після цього співробітникам видали зброю, готуючись до можливих атак на урядовий квартал. У зв'язку з цим Арестович згадує кумедний момент: як на Єрмака не налізав бронежилет.
"Ми отримали зброю і бронежилети. Було дуже смішно, Єрмак же дуже здоровий, на нього бронежилет не наліз, який йому дали. Він і так, і сяк, а потім - да ладно, буду без бронежилета. А потім ми приготувалися до бою. Тому що вже диверсанти пішли по Києву, нам повідомили. Знову ж таки, битва за Гостомель, був момент, коли вони на Оболонь проникли, і їх там тормознули. На Лук'янівці була стрілянина", - згадує Арестович.
Уточнюючи, що згідно з доповіддю фахівців, в Києві було від 300 до 1600 диверсантів.
"Раз-стрілянина біля офісу, два-стрілянина біля офісу. Увечері того ж дня вийшло, що блок-пости навколо офісу вступили в бій з невідомими, назвемо їх так. Ми постояли з охороною з автоматами біля вікон. Нам нічого не довелося робити, відбилися. І в цей момент президент каже, я зараз вийду на вулицю, тому що якраз вкинули інформацію, що він втік, або що він убитий, і одночасно вкинули, що офіс обстріляли. І ось тоді було зроблено це знамените фото, де Шмигати, Єрмак, президент, Подоляк і Арахамія, коли ще сизий пороховий дим розходився біля офісу. Охорона побіліла і посивіла - Володимир Олександрович, куди?",- розповів Арестович.
Крім того, він зізнався, як "стирив" гранатомет, плануючи підбити ворожу техніку.
"Я взагалі не боявся. У мене було одне бажання: я хотів застрелити російську одиницю бронетехніки, щоб не дарма померти. Тому, що той, хто застрелив, в Вальгаллу потрапляє, а хто не застрелив, не потрапляє. Я спер гранатомет - ну, там їх багато лежало, - заникав за фіранкою і думав, що якщо дійде до офісу, моє завдання - один "Тигр", один БТР, одне БМП, але спалити перед смертю. Ще один варіант у мене був вуличні бої. Припустимо, офіс зруйнували, всіх убили, а ти раптом залишився живий, Я збирався ще по Києву з ними трошки повоювати", - повідомив Арестович.