Відокремити факти від домислів і розібратися з найпоширенішими міфами щодо здоров’я серця допоможе кардіолог.
Упродовж багатьох десятиліть серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смертності в усьому світі.
В Україні щороку діагностується понад 40 тисяч інфарктів та майже 100 тисяч інсультів, кожного року від захворювань серцево-судинної системи помирає понад 400 тисяч осіб.
Попри таку широку розповсюдженість, більшість із нас впевнені, що проблеми із серцем загрожують людям з надлишковою вагою, особам похилого віку або тим, хто палить та зловживає нездоровою їжею — умовно кажучи, будь-кому, але не нам.
Істина, на жаль, така — захворювання серця можуть трапитися у людей будь-якого віку, статі, статку та способу життя.
А хибні думки лиш погіршують цю сумну статистику.
Відокремити факти від домислів і розібратися з найпоширенішими міфами щодо здоров’я серця нам допоможе головний кардіолог ММ "Добробут", к.м.н., Валентина Вікторівна Шаповалова.
1. Якщо є проблеми з серцем, людина відразу це відчуває
Звісно, такі гострі стани як інфаркт міокарда мають досить очевидні прояви. Але більшість хронічних серцево-судинних захворювань можуть довгий час не проявлятися та не впливати на самопочуття. Це відбувається завдяки компенсаторним властивостям серцево-судинної системи — навіть при наявності захворювань серце здатне певний час перерозподіляти навантаження таким чином, щоб здійснювати кровообіг у необхідному об'ємі. Проте ці можливості не є невичерпними. Наприклад, навіть значні атеросклеротичні зміни коронарних артерій до певного моменту можуть не проявлятися, а при сильному навантаженні спричинити гострий інфаркт міокарда. Тому лікарі рекомендують людям віком після 40 років навіть за відсутності скарг щорічно відвідувати кардіолога, контролювати показники холестерину, артеріального тиску, робити ЕКГ.
Висновок: відсутність скарг з боку серцево-судинної системи не є запорукою її здоров’я.
2. Здоровий спосіб життя вбереже від захворювань серця
Регулярна фізична активність, відсутність шкідливих звичок, активний спосіб життя та раціональне харчування відіграють важливу роль у підтриманні здоров'я організму загалом та суттєво знижують ризик серцево-судинних захворювань. Проте ці заходи, на жаль, не гарантують повної відсутності захворювань серця, адже, окрім способу життя, є інші фактори ризику, на які ми не в змозі вплинути — це вік, стать, спадковість, стан навколишнього середовища, наявність стресових ситуацій. Крім того, існує багато захворювань, яким не можна запобігти в такий спосіб — це інфекційно-запальні, аутоімунні захворювання, вроджені вади тощо.
Висновок: Регулярні фізичні вправи та здоровий спосіб життя позитивно впливають на стан серцево-судинної системи, проте не гарантують відсутності захворювань серця.
3. У вегетаріанців не буває серцево-судинних захворювань
Доведено, що вживання червоного м'яса та продуктів із переробленої м’ясної сировини підвищує не лише ризик захворювань серцево-судинної системи, а й злоякісних новоутворень товстого кишківника. У осіб, які дотримуються вегетаріанської дієти, нижчі рівень холестерину та артеріальний тиск, вони вживають більше овочів та фруктів і рідше мають зайву вагу. Проте індивідуально оцінити фактори ризику захворювань серцево-судинної системи може лише лікар.
Висновок: Відмова від червоного м'яса та продуктів його переробки корисні для здоров’я, але це не виключає можливості захворювань серцево-судинної системи, зумовлених спадковими факторами, віковими змінами та інфекціями.
4. Сон на лівому боці негативно впливає на серце
Певно, це припущення походить від того, що при деяких важких серцево-судинних захворюваннях пацієнти не можуть лежати і займають вимушене напівсидяче положення. Але положення тіла в ліжку жодним чином не впливає на положення самого серця, адже воно закріплене в середині грудної клітини та захищене каркасом із ребер, тож стиснути його під час сну також неможливо. Більш того, пацієнтам із стравохідним рефлюксом та вагітним жінкам, які страждають від печії, сон на лівому боці рекомендований, оскільки він може зменшити неприємні симптоми.
Висновок: Положення під час сну не може викликати жодних ускладнень, головне, щоб воно було комфортним. Якісний нічний сон у кількості не менше 8 годин знижує ризик ожиріння та цукрового діабету, покращує роботу нервової системи та настрій.
5. Хвороби серця загрожують лише людям із надмірною вагою
Дійсно, надмірна вага є одним із основних факторів ризику захворювань серцево-судинної системи. Людям, які мають надлишкову масу тіла (ІМТ ≥ 25-30), завжди треба звертати особливу увагу на стан коронарних артерій та рівень цукру в крові. Адже при тривалому неконтрольованому підвищенні рівня цукру зростає ризик так званої "безбольової" форми інфаркту міокарда. Це такий стан, коли у пацієнта типовий больовий синдром відсутній внаслідок порушення чутливості, й тому є великий ризик неправильної діагностики на ненадання належної допомоги. Так, особи з нормальною вагою мають менше шансів перенести інфаркт міокарда та інсульт, але крім ваги існує багато інших факторів, які впливають на стан серцево-судинної системи. Тому незалежно від того, набрали ви вагу чи схудли, не нехтуйте регулярною діагностикою.
Висновок: З надмірною вагою необхідно боротися, особливо якщо є супутні ендокринологічні або серцево-судинні захворювання. Але відсутність зайвих кілограмів не забезпечує захисту від захворювань серця на 100%.
6. Келих червоного вина щодня корисний для здоров’я серцево-судинної системи
Користь червоного вина зумовлена флавоноїдами, які входять до його складу — ці сполуки мають потужний антиоксидантний ефект, покращують в'язкість крові, зміцнюють стінки судин та покращують їхню еластичність. Але у вині також міститься етанол, згубний вплив якого не може бути компенсований користю флавоноїдів. Норми вживання алкоголю залежать від статі та маси тіла: 50-100 мл алкогольних напоїв на день не завдають токсичного впливу на організм. Але надмірне вживання викликає спазм судин, підвищує артеріальний тиск, збільшує ризик розвитку інфаркту та інсульту, а також має токсичний вплив на міокард і нервову систему.
Висновок: Користь флавоноїдів беззаперечна. Але за наявності факторів ризику гострих серцево-судинних захворювань краще обирати більш безпечні їхні джерела: овочі та фрукти червоного, помаранчевого та фіолетового кольорів, зелений чай, бобові та горіхи.
7. Раптові сильні емоції можуть призвести до смерті через зупинку серця
Коли людина опиняється в стресовій ситуації — бойові дії, стихійне лихо, бурхлива радість, переляк або навіть завзяте вболівання під час футбольного матчу — відбувається різкий викид у кров адреналіну. Це призводить до зростання частоти серцевих скорочень, підвищеного навантаження на серцевий м’яз і рефлекторного спазму судин. Усі ці механізми можуть стати тригером розвитку гіпертонічного кризу, гострого інфаркту міокарда або порушення мозкового кровообігу та призвести до смерті, особливо на тлі ішемічної хвороби серця та наявності факторів ризику серцево-судинних захворювань.
Висновок: Ретельне спостереження за станом своєї серцево-судинної системи та усунення факторів ризику допоможуть знизити вірогідність смерті через раптовий викид адреналіну.