Пил всюдисущий – здається, ось тільки змахнув його з підвіконня, дзеркала чи телевізора, як знову він тут, покриває тонким шаром поверхню.
Якщо розглянути її під мікроскопом, то виявляється, що вона не така вже прозора, і нашому погляду постають тверді частинки розміром від 10 до 0,01 мікрона. Вважається, що якщо вони менше 10 мкм, то паритимуть навколо нас, осідаючи на волоссі та плечах, а якщо близько 50 мкм – сформують щільний шар на предметах меблів.
Розкладемо зненавиджений нами пил на формулу: він складається з частинок вовни і лупи наших собак, кішок і морських свинок, з пір'я папуг, з лапок мух і мошок, які колись залітали в квартиру. Додайте сюди частинки нашого власного волосся, ороговілої шкіри, мікрошматочки різних тканин, пластику, скловолокна, паперу – всього того, чим ми оточили себе в квартирі. Джерелом пилу є улюблений диван, килим, шпалери, квіти та книги – загалом майже всі.
Втім, порошинки складаються з цих речовин лише на 20%, а от решта – це мікроскопічні пилові кліщі, яких можна знайти в будь-якому будинку. Небезпеки для дорослих та дітей вони не становлять, але їх екскременти можуть спричинити алергію. Згадайте, як часто ви чхаєте на п'ятий-сьомий день після збирання?
Не варто забувати і про бактерії, які люблять «переїжджати» з порошинки на порошинку в пошуках зручного носія. В одному наперстку пилу можна виявити до п'яти мільйонів мікробів, які також залишають після себе відходи життєдіяльності.
А ще пилові частинки вміють вбирати в себе абсолютно будь-які речовини, що потрапляють у квартиру – так що за бажання в одній порошинці можна знайти всю таблицю Менделєєва.
Як часто треба прибиратися?
Отже, якщо ви і ваші діти схильні до алергії, варто робити вологе прибирання кожні три дні, не рідше. Саме такої стратегії рекомендує дотримуватися Інститут Емнід у Німеччині, вчені якого нещодавно провели дослідження 1500 приміщень. Виявилося, що після роботи вологою ганчіркою обсяг пилових частинок у повітрі падає, але лише через три дні відновлюється у тому ж обсязі.