Запровадити санкції проти виробників зброї з Росії та Білорусі строком на 50 років запропонував Володимир Зеленський.
Президент України вніс до Верховної Ради законопроєкт про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до оборонно-промислових галузей Москви і Мінська. Країни ЄС також активно ведуть санкційну політику проти російського агресора, повідомляє Freeдом.
Штрафи за недотримання санкцій Литва передаватиме Україні до Фонду співробітництва з розвитку та відновлення країни. Згідно з ухваленою поправкою, до Фонду надходитимуть кошти від штрафів і конфіскованих російських активів у разі обходу економічних обмежень. Нововведення діятиме протягом 10 років.
“Такий крок продемонструє тверду рішучість Литви надати підтримку Україні, яка зазнає російської агресії, і сприятиме зусиллям міжнародної спільноти щодо забезпечення основного принципу — агресор має компенсувати завдані ним збитки”, — із супровідного листа до проєкту закону.
“Чорні” та “сірі” схеми, паралельний імпорт, тіньовий танкерний флот, несправжній транзит і фірми-прокладки. З плином часу країна-агресорка адаптується до дії санкцій і використовує різні, не завжди складні, механізми для їхнього обходу. Так, завдяки лазівкам безліч барелів російської нафти потрапили на територію Болгарії. Їх обробляють на заводі, який належить Росії. Звідки нафтопродукти відправляються за кордон, зокрема в країни ЄС. Так Москва заробила майже мільярд євро. 17 листопада Софія вирішила припинити свої санкційні канікули на пів року раніше запланованого.
“Скасування дерогації (часткове скасування закону, — ред.) відбуватиметься у два етапи: перший — призупинення експортних квот із 1 січня, другий — із 1 березня остаточне скасування дерогації. На цей перехідний період ми домовилися виключно для того, щоб не було фінансових потрясінь на ринку. Для мене знайдене рішення щодо відступу абсолютно корисне, адже часу для плавного переходу без підвищення цін для болгарських споживачів достатньо”, — заявила депутатка Народних зборів Болгарії Десіслава Атанасова.
І санкції щодо експорту російської нафти, і мінімізація можливостей Москви обходити раніше введені обмеження — пріоритети 12-го пакета санкцій Євросоюзу. Він уже узгоджений.
“Ми очікуємо дійсно такої адекватної, серйозної реакції третіх країн, зокрема, Казахстану, Узбекистану, Туреччини, Арабських Еміратів, щоб ці нові заборони унеможливили остаточно юридично займатись тим, чим вони займалися впродовж півтора року, а саме зароблянням грошей, водночас допомагаючи Російській Федерації обходити санкції”, — сказав радник Офісу президента України з питань санкцій Владислав Власюк.
Останній крок до запровадження 12-го пакета санкцій ЄС — голосування країн-членів блоку. Перешкодою може стати позиція Угорщини та Словаччини. Перша заблокувала одне з обговорень пакета. Друга вимагає, щоб санкції ЄС не включали російське ядерне паливо, оскільки Братислава від нього залежна. Водночас точно відомо, що в новому пакеті будуть обмеження щодо алмазів, двигунів та інших деталей для дронів та імпорту обладнання. За прогнозами євродепутатів, 12-й пакет антиросійських санкцій мають запровадити до кінця 2023-го року.