Стаціонарна нічна — складніша конструкція: система труб, що виводила наслідки нічного метеоризму з-під ковдр просто назовні, через вікно.
Ще одна модель описується як металевий контейнер розміром з долоню, усередині якого лежали сушені трави — лаванда, розмарин, шавлія й дрібка мускатного горіха "якщо вечеря передбачала сир".
"Коли природа давала знак, вихідне повітря виринало назовні, мов добре вихований привид: абсолютно беззвучно й з ароматом прованського вітерця", пише liekkipieru.
Італійські лінгвісти й досі сперечаються, чи походить фраза parlare a vanvera — "нести дурниці" — саме від цього пристрою. Ідея надто смачна, щоб легко від неї відмовитися: якщо зад продукує порожній газ, то чому б рот не робив того самого? Та ймовірніше, вислів веде коріння від перебільшених жестів середньовічних вуличних комедіантів — але легенда живе.
Особливості трав'яних фільтрів у ванвері
В інструкціях до ванвери радили не класти всередину часник як ароматизатор, а трави міняти після кожних трьох вечерь.
Ванвера була науковим дивом свого часу. Місцеві лікарі з усією серйозністю обговорювали, чи впливають трав'яні фільтри на "темперамент" газів. Одні запевняли, що розмарин надає пікантної гостроти, інші вірили, що лаванда заспокоює і думки, і метеоризм. Звучить кумедно — доки не згадаєш, що сучасні покупці комбучі вірять у все, де написано "для здоров'я кишківника". У брошурі 1820-х років навіть стверджувалося, що правильно підібрана суміш знижує гучність випускання газів, зазначає liekkipieru.
Ванвера сьогодні
Попри те, що пристрій зник разом з епохою корсетів, його дух живий і сьогодні. Сучасна білизна, що нейтралізує запахи, гаражні вугільні фільтри, системи очищення повітря на космічних станціях — усі так чи інакше є далекими нащадками ванвери. "Розумні" тканини, які обіцяють поглинати неприємні запахи, повторюють ту саму давню обіцянку. Кожна беззапашна маска, вугільний матрац чи дезодорований собачий плащик — це маленький уклін лавандовому шлейфу, що колись здіймався над венеційськими каналами.
