Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, багато дат свят зсунулися на 13 днів раніше. Однак, дата свята Старого Нового року, яке не є церковним залишається колишньою. Старий Новий рік 2024 відзначатимуть, як і раніше, в ніч із 13 на 14 січня.
Водночас свято Меланки, яке раніше святкували 13 січня і свято Василя, відповідно 14 січня тепер зрушилися і за новоюліанським календарем припадають на 31 грудня та 1 січня відповідно.
Традиції та прикмети на Старий Новий рік
На Старий Новий рік як і раніше потрібно збиратися з рідними та близькими за столом і опівночі побажати одне одному здоров'я, здійснення мрій і щастя.
Але щедрувати та посівати за новим церковним календарем на Старий Новий рік вже не потрібно. Щедрувати за новим церковним календарем потрібно на Меланку 31 грудня, а посівати - 1 січня, на Василя.
Прикмети на Старий Новий рік
- Ясно небо та тепла погода обіцяють удачу та достаток, тоді як дощ чи сніг – до того, що рік буде важким.
- Якщо відлига на Старий Новий рік — дощитиме ціле літо.
- Коли на Старий Новий рік багато інею на деревах, то рік буде “медовим”.
- На Старий Новий рік не можна позичати гроші, аби потім не потребувати їх впродовж року.
- Хорошою прикметою на Старий Новий рік було одягатися у все нове, аби цілий рік ходити у новому.
- Обов’язково першим у дім на Старий Новий рік мав зайти чоловік, якщо заходила жінка, то це вважається поганою прикметою. Тому жінки сиділи вдома хоч і увесь день.
- ніколи на Старий Новий рік не можна було рахувати монети, бо це було до бідності “ніби милостиню жебрак рахує”. Також не вимовлялось слово “тринадцять”, аби не наврочити біди. Саме тому у ніч з 13 на 14 січня старались нічого не позичати.
- Особливо забобонні на Старий Новий рік навіть сміття не виносили з дому.
- Загадування бажань опівночі на Старий Новий рік вважається особливо важливим, вважається, що в ці миті бажання особливо сильні і можуть здійснитись.
