Дослідники нарешті зрозуміли, що насправді допомагає комахам триматися разом на плаву, і це зовсім не відомий "ефект Чіріоса".
"Ефект Чіріоса" легко пояснюється на прикладі кукурудзяних пластівців і тарілки молока, поглянувши на пластівці, що плавають у молоці, можна помітити, що вони ніби збираються. Згідно з теорією "ефект Чіріоса" це пов'язано з тим, як поверхневий натяг взаємодіє з повітрям. Вченим також відомо, що вогняні мурахи створюють живі плоти, які дають їм змогу вижити під час повені, — раніше припускали, що така поведінка комах також пояснюється "ефектом Чіріоса", але все не зовсім так, пише IFLScience.
Щоб перевірити цю теорію, вчені провели низку експериментів з живими й мертвими мурахами, причому як на суші, так і у воді. Результати експериментом показують, що ефект грудкування, який спостерігається у зернових, зовсім не відповідає тому, що спостерігається у вогненних мурах. Причому не важливо чи живі комахи, чи мертві.
За словами автора дослідження Цай-Мінга Хонга з факультету фізики Національного університету Цин Хуа, вони з колегами виявили, що розташування вогненних мурашок на сухій, тремтячій поверхні може призвести до їхнього скупчення, тоді як мертві мурашки у воді зовсім не здатні створювати плоти. Таким чином вчені довели, що "ефект Чіріоса" зовсім не пояснює загадкову поведінку вогняних мурах.
Команда припустила, що насправді важливу роль у створенні "живих плотів" можуть відігравати феромони — автори дослідження перевірили свій здогад, помістивши пліт на сушу, що ускладнює поширення феромонів серед групи. Вчені виявили, що мурашкам потрібно набагато більше часу для комунікації. Дослідники припускають, що час релаксації обмежений процесом дифузії феромонів — посланців, які закликають вогненних мурашок зібратися разом під час небезпеки та розійтися, щоб відпочити.
Зазначимо, що вогняні мурахи (Solenopsis invicta) були названі так через пекучі укуси, які вони наносять. Вони також опинилися в центрі уваги вчених у 2021 році, після того, як дослідники помітили, що вони будують свої плоти з шарів, структурна мережа взаємопов'язаних мурашок підтримує верхній шар мурашок, які вільно переміщаються. По суті, "живий пліт" вогняних мурах являє собою конструкцію, яка постійно перебуває в русі — мурахи пересуваються з місця на місце.
Нове дослідження також показало, що за наявності мурашок, здатних "затикати дірки", ці "живі плоти" зберігають свою сталу ширину та висоту, причому навіть під час стискання та розтягування. Раніше вчені не зовсім розуміли, як саме розвивалася динаміка плоту, проте нове дослідження проливає світло на це питання.