Естонія, Латвія та Литва висловили протест рішенню Росії оголосити в розшук провідних політиків країн Балтії за демонтаж пам’ятників радянського часу.
Литва вимагає від Росії вилучити зі списку розшукуваних осіб своїх політиків. Латвія заявила, що працює з ЄС над з’ясуванням цього питання. Уряд Естонії, зі свого боку, чекає пояснення від керівництва країни-агресора, інформує Freeдом.
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас та державний секретар Таймар Петеркоп оголошені в Росії в розшук. Кримінальне провадження відкрили за статтею про “знищення та пошкодження пам’ятників радянським військовим”. Російські журналісти встановили, що Міністерство внутрішніх справ країни-агресора висунуло аналогічні звинувачення щонайменше 160 європейським політикам й чиновникам.
“За скупими даними в базі розшуку складно зрозуміти, за якою логікою слідчі обирають винних у знесенні радянських пам’ятників, але в розшук вони зазвичай потрапляють після публічних заяв та доручень [глави Слідчого комітету Росії] Олександра Бастрикіна. Наприкінці 2022 року Бастрикін дав підлеглим вказівку зайнятися владою Естонії, де демонтували меморіал у вигляді танка Т-34 в Нарві та інші радянські монументи”, — ідеться в публікації російського видання “Медиазона”.
Уряд Естонії ухвалив рішення про знесення радянських пам’ятників у країні в серпні 2022 року. Торкнулося воно й Нарви — найбільш русифікованого естонського міста. Тут, серед іншого, демонтували пам’ятник танку Т-34: його перенесли до військового музею.
“Це рішення допомагає зосередитися на наших найважливіших завданнях: гарантуванні безпеки Естонії та допомозі всьому естонському народу в подоланні кризи, спричиненої війною проти України”, — заявила тоді прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас.
Вона продовжуватиме роботу з декомунізації Естонії та активно підтримуватиме Україну й після рішення російських правоохоронців.
“Протягом усієї історії Росія прикривала свої репресії так званими правоохоронними органами. Я знаю це з історії своєї родини. Коли моїх бабусю та маму депортували до Сибіру, ордер на арешт видав КДБ. Кремль сподівається, що цей крок допоможе змусити замовкнути мене та інших, але цього не станеться. Навпаки. Я продовжу свою рішучу підтримку України. Я продовжуватиму виступати за посилення оборони Європи”, — написала Каллас у соцмережі X.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Таллінн став активніше дистанціюватися від Москви з огляду на її загарбницькі амбіції. Через гібридні загрози Естонія слідом за Фінляндією може закрити кордони з Росією.
“Наприкінці 2023 року Росія цілеспрямовано направила на естонський кордон групи іноземців, які не мають законного права на в’їзд до Євросоюзу. Якщо ця діяльність продовжиться, ми будемо змушені закрити пункти пропуску через кордон з метою захисту національної безпеки та громадського порядку”, — йдеться в повідомленні на сайті Департаменту поліції та прикордонної охорони Естонії.
Ще один крок Таллінна до деколонізації — відмова від російської мови у сфері освіти. З осені 2024 року перехід на естонську як єдину мову навчання розпочнеться в усіх школах та дитячих садках країни. Сьогодні 175 педагогів готуються до переходу, відвідуючи мовні курси.
“Перехід на естономовну освіту в усій Естонії очевидний, й жодних відтермінувань не буде. Нарва рухатиметься до естономовної освіти разом з усією Естонією за тим самим графіком і на тих самих умовах. Муніципалітети можуть запросити дозвіл на продовження російськомовного навчання за окремими класами, а не за всією школою одразу. Однак навряд чи ці винятки буде зроблено”, — сказав координатор переходу на естономовну освіту в Міністерстві освіти Естонії Інгар Дуболазов у коментарі виданню ERR.
Крім високопосадовців Естонії, до бази розшуку російського МВС потрапили чиновники, культурні діячі та військовослужбовці з Литви, Латвії, Польщі, України та інших країн Європи. Кожну із заведених на них справ відкрито виключно з політичних мотивів.