Погляд на світ спотворюється, коли наш розум наповнюється негативом. Нам здається, що навколо нас все не так. Наш розум потрапляє в порочне коло мислення. Коли ми звертаємо увагу на один лише негатив, то перестаємо помічати свої позитивні риси. Ми не спроможні об’єднати в собі обидві свої сторони — добру і злу. Нездатність узгодити один з одним те, що здається взаємовиключним, є коренем токсичності.
Щоб звільнити свій розум, ви повинні прийняти людину, якою ви б не хотіли бути.
Отруйні думки шкодять нам
Негативне мислення оманливе. Спочатку воно здається нешкідливим — до тих пір, поки ми не потрапимо під владу повторюваного шаблону, який змушує ваші думки ходити по колу. Краплі дощу не сильніші каменю, їх таємна сила — це терпіння і наполегливість. Цією ж силою володіють і ваші думки, які руйнують ваш розум — крапля за краплею. Поки не стане занадто пізно.
Токсичне мислення дуже шкідливе — воно призводить до емоційного і фізичного стресу. Ви не можете жити з негативом, але ви вже не можете жити без нього. Ваш розум стає все більше залежним від того, чим ви його годуєте. Невміння прощати, плітки, самокритика, ненависть, почуття провини, каяття, ревнощі і заздрість є одними з найбільш смертоносних отрут для вашого розуму.
Токсичне мислення викликає більше 1400 фізичних і емоційних реакцій. Дослідження доктора Кароліни Ліф показує, що заповнюючи свій розум токсичними думками, ми активуємо більше 30 різних гормонів та нейромедіаторів, що доводить наше тіло до стану нестями. Ми стаємо тим, чим наповнюємо свій розум. Тривале знаходження в такому стані послаблює нас, в результаті чого ми втрачаємо свою психічну і фізичну рівновагу.
І, навпаки, позитивне мислення, таке як прощення, терпіння і самоконтроль, допомагає нашому організму виробляти корисні хімічні речовини, які дозволяють знайти здоровий, спокійний стан духу.
Ви стаєте тим, чим підживлюєте свій розум
За словами старого індіанця Черокі, в нашій свідомості весь час йде страшна битва — сутичка двох вовків. Один з них — це негатив, який сповнений гніву, заздрості, образи, критики і сумніви. Інший вовк представляє вашу позитивну сторону, тому він наповнений радістю, вдячністю, любов’ю, співчуттям і ясністю.
Який вовк здобуде перемогу?
Той, кого ви будете годувати, вірно?
Ця відповідь проста, але складніша, ніж ми думаємо. Більшість людей прирівнюють годування «доброго вовка» до ігнорування поганого. І це помилка. Ми ніколи не зможемо позбутися «отруйного вовка» — обидва звіра завжди будуть жити всередині нас.
Ми повинні знайти баланс. Спроба вигнати нашого «злого вовка» може принести велику шкоду. Тобто ігнорування негативних емоцій може принести більше шкоди, ніж навіть заперечення того, що ми складаємося з двох сторін.
Дослідник Ван Вінкль припускає, що стримування емоцій в стані «бий або біжи» впливає на нейрони так, що викликає утворення норадреналіну, а це в свою чергу запускає токсичні процеси в нашому мозку. Визнання «токсичного вовка» дозволяє нам легше знаходити спільну мову з «хорошим вовком». Більшість людей уникають своєї темної сторони, тому що вважають, що «поганий вовк» — це і є наша справжня сутність.
Кращий спосіб уникнути паралічу «негативного вовка» — ставитися до нього дбайливо. Ви повинні зустрітися лицем до лиця з людиною, якою б ви хотіли бути. Навчіться приймати себе як єдине ціле, у тому числі свої недоліки. Коли ми виявляємося неспроможними прийняти свою негативну сторону, ми відчуваємо себе винуватими, тому починаємо «атакувати» себе. Образа — прояв низької самооцінки.
Людина, якою ю ви не хотіли бути
У людини є така сторона, про яку вона просто нічого не знає. Вона навіть не помічає її, хоча цей аспект супроводжує протягом усього життя. Це те, що психологи називають тінню. Те, що ви не знаєте про себе, приносить найбільший збиток. Це підриває ваш успіх, обмежує потенціал і живить ваші негативні емоції і риси характеру, такі як розчарування, нестача мотивації, самокритичність і занепокоєння.
Психолог Карл Юнг назвав тінь — «людиною, якою ви б не хотіли бути».
Все, що ми заперечуємо в собі, все, що ми сприймаємо як зло, всі свої недоліки і неприємні нам самим риси — стає нашою тінню. У дитинстві, коли ми показували певні свої сторони, ми отримували підказки від батьків, вчителів та інших дорослих людей. Вони сформували наше уявлення про хороше і погане, вони змушували нас відчувати себе збентеженими своєю цілісністю.
Наша тінь подібна вовкам, які живуть всередині нас. Ми не можемо від неї позбутися, вона залишається з нами, подобається нам це чи ні, помічаємо ми її чи ні.
Ви можете або прийняти свою тінь, або намагатися втекти від неї протягом усього життя. Якщо вам не вдасться приручити тінь, вона приручить вас самого. Або господарем стаєте ви, або ваша тінь.
Навігація річкою інтеграції
Коли ми живемо, інтегруючи всі аспекти того, ким ми є, ми знаходимо гармонію і рівновагу.
У своїй книзі «Нейробіологія «Ми» доктор Деніел Сігел використовує метафору «річка інтеграції», маючи на увазі під нею те, що наше життя протікає між двома берегами: жорсткістю і хаосом.
Коли ми знаходимо баланс між жорсткістю і хаосом, ми починаємо плисти річкою інтеграції.
Сігел розглядає інтеграцію як дієслово, а не іменник; ми постійно рухаємося до інтегративного потоку. Наше життя залежить від течії цієї ріки. Інтеграція — це подорож, а не пункт призначення. Як пише Сігел, «гармонія народжується з інтеграції. Хаос і жорсткість виникають тоді, коли інтеграція блокується».
Як тільки ви збалансуєте свої позитивні і негативні сторони, ви зможете збалансувати свою індивідуальність з колективною гармонією. Практикуйте уважність, щоб перетворити свій розум у союзника. Інтеграція — це знаходження простору між хаосом і жорсткістю. Вона робить нас більш відкритими.