Мексиканська сім’я стала найбільшою волохатою родиною у світі завдяки своєму надзвичайному стану та генетичній рідкісності.
Про це пише Книга рекордів Гіннеса.
Віктор “Ларрі” Гомес, Габріель “Денні” Рамос Гомес, Луїза Лілія де Ліра Асевес та Хесус Мануель Фахардо Асевес, вихідці з Мексики, належать до однієї сім’ї з 19 осіб, згуртованого клану, який налічує п’ять поколінь.
В унікальному випадку четверо членів сім’ї страждають на надзвичайно рідкісне генетичне захворюванням, яке називається вроджений генералізований гіпертрихоз (ВГГ). Їхній стан характеризується надмірним оволосінням обличчя і тулуба як першою і найпомітнішою ознакою.
Згідно зі звітом 2009 року, “менше 100 випадків (були) задокументовані в новинах і науковій літературі”. Гіпертрихоз може з’явитися під час народження або розвинутися з часом – і, у випадку найбільшої волохатої родини, це вроджена проблема.
Сім’я Гомес допомогла вченим проаналізувати ген, відповідальний за ХГН; в результаті було виявлено, що захворювання насамперед пов’язане з Х-хромосомою. Успадкування захворювання зчеплене з Х-хромосомою, і батьки можуть передати його своїм дітям.
Національний центр розвитку трансляційних наук повідомляє, що захворювання “може бути пов’язане з легкими аномаліями обличчя (зокрема носові отвори, які нахилені догори, і помірне випинання щелепи), а також зрідка з аномаліями зубів і глухотою”.
Хоча сам по собі цей стан є “доброякісним за своєю природою”, за визначенням Національної медичної бібліотеки, “він спричиняє значну психосоціальну травму через косметичне каліцтво, яке він спричиняє”.
У випадку сім’ї Гомес жінки вкриті легким або середнім волосяним покривом, тоді як чоловіки мають густе волосся приблизно на 98% тіла, за винятком долонь і підошов.
Ларрі (сценічний псевдонім Віктора Гомеса, обраний на честь головного героя фільму 1941 року “Людина-вовк”) отримав прізвисько “чоловік-вовк” і часто розповідав про своє життя тілом, яке на 98% вкрите густим чорним волоссям.
Хоча його унікальна зовнішність, безумовно, не полегшувала йому життя, з роками Ларрі набув впевненості в собі.
Маючи натхненний і позитивний погляд на життя і ставши відомим як сім’янин з великим серцем, Ларрі навчився любити себе і свій стан. Його життєвий шлях був позначений як випробуваннями, так і прийняттям, і після багатьох років знущань, роботи в Мексиканському національному цирку та знімань у кіно, Ларрі навчився любити свою зовнішність.
“Те, що я один з найволохатіших хлопців у світі, робить мене особливим, а ще я знаменитий”, – каже він.
Ларрі – вправний акробат, повітряний гімнаст і жонглер, який зробив собі ім’я в Голлівуді. Він знявся в успішному фільмі “Води слонам” (разом з Робертом Паттінсоном і Різ Візерспун), а також з’явився на YouTube-каналі The Wizard of Odd.
Ларрі пояснив виданню The Sun, що доглядає свою шевелюрою раз на місяць, але волосся завжди швидко відростає.
“Деякі люди запитують мене, чи не свербить воно, і я кажу, що ні. Це моє звичайне життя. Це моє нормальне життя, і я до нього звик”, – сказав він.
Завдяки сучасній медицині стало можливим розрізнити різновиди гіпертрихозу (який вражає як чоловіків, так і жінок, як, наприклад, у випадку родини Гомес) та гірсутизму.
На відміну від гіпертрихозу, зчепленого з Х-хромосомою, останній стан вражає лише жінок, спричиняється гормонами і проявляється густим, темним волоссям на різних частинах тіла та обличчя жінки.
Сьогодні такі методи лікування, як лазерна епіляція, воскова епіляція та гоління, пропонують полегшення для людей з різними видами гіпертрихозу. Дерматологи також досліджують місцеві хімічні варіанти лікування.
Попри рідкісність цього захворювання, в минулому було зафіксовано декілька інших відомих випадків гіпертрихозу. Аристократи, артисти та художники з цим захворюванням прославилися протягом століть завдяки своїй зовнішності, а їхні історії продовжують спричиняти подив і донині.
У 1800-х роках такі жінки, як мексиканська акторка Хулія Пастрана та виконавиця з Міннеаполіса Аліса Елізабет Догерті, страждали на гіпертрихоз і стали відомими завдяки своїй унікальній зовнішності.
У ті ж роки з цирком Барнума і Бейлі гастролював артист сайдшоу “Людина з лев’ячим обличчям Лайонел” (справжнє ім’я якого Стефан Бібровскі).
Вже у 1600-х роках такі випадки, як Петрус Гонсальвус – уродженець Тенеріфе, придворний при дворі французького короля Генріха II – були відображені на портретах того часу. Також відомий як “людина з лісу”, хвороба Петруса передалася декільком його дітям.
Особливо в минулому унікальність людей, які страждають на гіпертрихоз, часто експлуатували, не поважали і не розуміли.