"Не нервуй! Нервові клітини не відновлюються" – ну хто не чув цю фразу?
Проте наші клітини – це не мильні бульбашки, які лопаються, та й по всьому.
Все набагато складніше, пише Українська Правда.
І в цьому тексті ми розкажемо вам про життя, смерть та відродження нервових клітин.
Що таке нервові клітини?
Почати треба спочатку.
Що ми знаємо про клітини, які нібито назавжди втрачаємо?
Нервові клітини – це клітини, які отримують та відправляють сигнали від тіла до мозку та навпаки.
Цей сигнал посилається за допомогою слабкого електричного заряду.
Також нервові клітини називають "нейронами".
Чи дійсно нервова система така крихка, як нам здається?
В принципі так, йдеться в статті однієї з найпрестижніших американських клінік Mayo Clinic:
"Нервова система вразлива. Її можна пошкодити, а відновлюється вона з великими труднощами, якщо взагалі відновлюється.
Це впливає на здатність мозку спілкуватися з нашими м’язами та органами чуття. Травми нервової системи можуть бути болісними та викликати слабкість, поколювання, оніміння та навіть зміни кровообігу".
Як пояснює неврологиня Олена Одінцова, відновлення (регенерація) клітин нервової системи відрізняється залежно від місця пошкодження.
Також важливо розрізняти:
- Центральну нервову систему (спинний та головний мозок)
- Периферичну, яка з’єднує центральну нервову систему з внутрішніми органами, м’язами та сенсорними системами.
"Пошкоджені нервові клітини центральної нервової системи зазвичай не відновлюються. Однак головний мозок має унікальну здатність до відновлення і реструктуризації під впливом досвіду. Ця властивість головного мозку називається нейропластичність.
Цей адаптивний потенціал нервової системи дає змогу мозку відновитися після травм і порушень", – пояснює неврологиня.
Простіше кажучи, коли одна ділянка мозку втрачає функцію, інші, неушкоджені ділянки, можуть взяти на себе втрачену функцію. Але важливо розуміти, що це не відбувається самостійно, а тільки під впливом, у відповідь на новий досвід.
Те саме і з травмами спинного мозку: на відновлення та перерозподіл також буде впливати і головний мозок.
"Якщо ж спинний мозок пошкоджений частково, пацієнти відновлюються в результаті реабілітаційних заходів і зазвичай мають суттєве покращення, іноді повне відновлення. При повному пошкодженні спинного мозку відновлення незначне або взагалі не відбувається", – додає лікарка.
Отож так, ви фактично втрачаєте клітини Центральної нервової системи назавжди. Але ваш мозок не здається і шукає способи компенсації.
Візьмемо нещодавній, проте вкрай яскравий приклад.
Львівські дитячі нейрохірурги провели складну операцію на мозку 4-річної пацієнтки з-за кордону, яка страждала від важких судомних нападів.
Під час обстеження лікарі виявили фокально-кортикальну дисплазію, тобто погано розвинені звивини мозку, які й провокували судоми.
Частину мозку дитині видалили, але далі в організмі дівчинки буде відбуватись справжня "магія", яка має назву "нейропластичність". Функцію видаленої частини мозку візьмуть на себе інші ділянки.
Це буде не швидко і потребуватиме зусиль з боку дитини, фахівців та батьків.
"Уявімо, що загинула та частина головного мозку, яка вміла кататися на велосипеді (підіймати руку, ходити), вам потрібно знову навчити свій мозок та тіло кататися на велосипеді, підіймати руку, ходити (формувати нові нейронні зв'язки)", – каже лікарка.
Це і є та сама нейропластичність, яка особливо добре проявляється у дітей.
Проте неврологиня зазначає, що нейропластичність – це не лише про відновлення після травми.
Це насамперед зміна, реконструкція синапсів (з'єднання між двома нейронами), яка відбувається під дією нового досвіду.
І цей процес активно відбувається навіть у людей старшого віку.
А от у периферичній нервовій системі пошкоджені нерви можуть відростати зі швидкістю приблизно 2.5 см на місяць або 1 міліметр на день, додає Олена Одінцова.
"Це пояснюється тим, що ці нейрони мають оболонку, яка складається з клітин Шванна, які можуть допомогти пошкодженим нервам регенерувати та відновити функцію", – каже вона
А коли я нервую, то клітини втрачаються?
І так, і ні, каже неврологиня.
Залежить від того, що ми вкладаємо в слово "нервуємо". Який саме стрес мається на увазі?
Адже він може як сприяти нейропластичності, так і руйнувати нейрони, стверджує лікарка.
У побутовому розумінні стрес – це саме те, що сприяє нібито втраті "нервових клітин".
"Проте стресова ситуація може бути тим новим досвідом, який змінює синапс, а не руйнує його", – зазначає Олена Одінцова.
Вона додає, що існує таке поняття як "токсичний стрес". Це ситуація, коли високий рівень стресу триває занадто довго.
Тоді гинуть і синапси, і клітини. Й менше утворюється нових нейронів. Це стається під впливом певних гормонів, наприклад, гормону стресу – кортизолу.
Як це може проявлятися?
Ви помітили, що за весь час повномасштабного вторгнення у вас погіршилась концентрація, пам’ять, регуляція емоцій?
У нас погані новини – це воно. Руйнація ваших нервових клітин.
Проте нейропластичність за умови середовища, де людина може почати відновлюватись, може допомогти ситуації.
"Нейронні ланцюги в здоровому мозку перебудовуються під впливом досвіду, щоб забезпечити поведінкові реакції, відповідні до того, що відчуває людина. Наприклад, бути більш пильними й тривожними в потенційно небезпечному середовищі. Це так звані патерни.
Якщо стрес короткий, то все швидко відновлюється. Якщо хронічний, то ці зв'язки руйнуються. Це як з військовими і їхніми реакціями потім в мирному житті. Потрібно багато гарного досвіду, мудрого середовища, яке розуміє потреби бійця, щоб все перестроїти. Але це абсолютно можливо", – пояснює неврологиня.
Отож так, деякі нервові клітини можуть гинути.
Деякі – відновлюватись.
А роботу деяких просто візьмуть на себе інші частини мозку.