Окрім наявності підвищеної тривожності, ризик розвитку деменції збільшує тривалість та час появи цього поширеного розладу.
У людей, які страждають на підвищену тривожність, і так чимало приводів для занепокоєння, а нове дослідження команди австралійських учених доповнює цей список. Вони стверджують, що цей розлад може втричі збільшити ризик розвитку деменції з часом.
За даними дослідження, опублікованого в середу в Журналі Американського геріатричного товариства, це перше дослідження, в якому вивчається зв'язок між різним ступенем тривожності та ризиком розвитку деменції з часом, а також вплив часу виникнення тривожності на цей ризик.
"Тривожність тепер можна вважати нетрадиційним фактором ризику розвитку деменції", — повідомила провідна авторка дослідження, австралійська лікарка-геронтологиня Кей Кхайн.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад 55 мільйонів людей у всьому світі страждають на деменцію, і очікується, що до 2050 року це число збільшиться до 139 мільйонів. Крім того, це захворювання є однією з основних причин смерті. Автори дослідження стверджують, що тривалість тривожності в людини є важливим аспектом вивчення ризиків розвитку деменції.
В австралійському дослідженні, яке тривало 20 років, взяли участь 2132 особи віком від 60 років. Після початку дослідження було проведено три оцінки стану здоров'я з інтервалом у п'ять років, під час кожної з яких дослідники вимірювали тривожність учасників.
Під час дослідження вчені розділили учасників на кілька груп:
- з хронічною тривожністю – розлад діагностували під час першої та другої оцінки;
- з вирішеною тривожністю – розлад діагностували лише під час першої оцінки;
- вперше виникла тривожність – розлад виявили лише під час другої оцінки.
Зрештою у 64 учасників дослідження розвинулася деменція. Водночас у людей з хронічною або вперше виниклою тривожністю ризик розвитку деменції був утричі вищим, ніж в інших групах. У середньому деменція розвивалася за 10 років після встановлення діагнозу "підвищена тривожність".
Автори дослідження зазначили, що люди, яким вдалося впоратися з підвищеною тривожністю менше ніж за п'ять років (час від першої до другої оцінки), мали такі самі ризики розвитку деменції, як і ті, хто не мав тривожності зовсім.
На думку вчених, це дослідження підтверджує раніше отримані дані про вплив стресу на розвиток хвороби Альцгеймера. Тому терапія, спрямована на зменшення тривожності, може допомогти знизити ризик захворювання на будь-який вид деменції.
Автори дослідження зазначають, що в експерименті не враховувалися дані про те, як саме деяким учасникам вдалося впоратися з підвищеною тривожністю. Водночас результати дослідження наголошують на важливості раннього та послідовного вирішення цієї поширеної в сучасному світі психологічної проблеми.
Автори також додали, що під час дослідження втратили зв'язок із 33% учасників, які мали більш високий рівень тривожності на початку дослідження. Незнання того, що зрештою сталося з цими людьми, могло призвести до недооцінки результатів, а ступінь впливу тривожності на ризик розвитку деменції насправді може бути ще вищим.
Крім того, дослідники припустили, що виникнення підвищеної тривожності може бути раннім проявом деменції.
"Зниження когнітивних здібностей у людини може сприяти тривожності, наприклад, вчинення помилок або збентеження в соціальних ситуаціях", — пояснив один з авторів дослідження.
Автори стверджують, що люди з тривожністю також частіше роблять нездоровий вибір, наприклад, неправильно харчуються чи курять.