Раніше в народі казали, що в перші сім днів після святкування Великодня, не можна виконувати жодні земельні роботи. Вважалося, що цей період має бути присвячений молитвам, відвідуванню церкви та зверненню до Бога.
Попри це, є люди, які не залишають свої городи без уваги навіть у ці святкові дні.
Проте, Православна церква не має жодних заборон щодо праці у святкові дні, зокрема пасхальні. Такі обмеження не знайдеш у Біблії. Висловлювання "працювати заборонено" є лише народним віруванням.
У день великого православного свята духовенство закликає перенести важку роботу на інший час, окрім випадків, коли потрібно допомогти тим, хто хворий або слабкий. Замість цього, варто присвятити день Богу, відвідати церкву або помолитися вдома, прочитати Священне Письмо та замислитися над духовними цінностями, а не матеріальними.
Християнський портал truechristianity.info радить щиро віруючим православним звертатися до священника своєї парафії за благословенням розпочинати працю на землі під час Світлої седмиці. У кожного батюшки може бути свій підхід та рівень строгості до парафіян.
Різні народні сільськогосподарські звичаї, марновірства та забобони не відносяться до Православної церкви.
Архімандрит Аліпій, на порталі "Православіє в Україні", наголошує: "Коли кажуть, що не можна працювати у свята, то це не зовсім вірно. Треба бути на богослужіннях святкових днів. А поміж службами робити добрі справи. Наприклад – скопати город немічній бабці у ці дні не тільки не гріх, а навіть бажане, бо цією справою святимо великий день! Це треба робити упродовж усіх восьми днів Пасхи".
Після середи Світлого тижня можна відвідати кладовище, щоб привести до ладу могили. Не варто побоюватися засудження чи дотримуватися забобонів. У Провідну неділю, відому також як Радониця, деякі люди приходять на кладовище заздалегідь, щоб впорядкувати могили до початку поминальних молебнів. Хтось приїжджає здалеку і навіть з-за кордону, а хтось впродовж Поминального тижня відвідує могили родичів та поминальні служби у різних місцевостях.