Сонячний зонд "Паркер" підлетів до нашої зірки на менш ніж 5% відстані від Землі до Сонця.
У NASA повідомили, що найшвидший космічний апарат у світі успішно пережив 20-те зближення з Сонцем і встановив новий рекорд швидкості. Вчені сподіваються, що сонячний зонд "Паркер" також успішно зможе пережити й наступні близькі обльоти Сонця протягом найближчого року, пише SciTechDaily.
Як повідомили в NASA, 20-й близький проліт повз Сонце зонд "Паркер", який був запущений ще 2018 року, успішно завершив 30 червня. За кілька днів після події вчені отримали сигнал від космічного апарата, який показав, що всі його прилади працюють добре і зонд не зазнав жодних пошкоджень.
Під час чергового зближення із зіркою апарат NASA повторив минулий рекорд відстані від Сонця під час польоту — 7,26 млн км від поверхні зірки. Це трохи менше, ніж 5% відстані від Сонця до Землі, яка становить 150 млн км. Для порівняння, перша планета від Сонця, Меркурій, знаходиться на відстані 37 млн км від зірки. Під час зближення із Сонцем зонд "Паркер" встановив новий рекорд швидкості, адже він рухався зі швидкістю 635 266 км/год. Так швидко апарат ще ніколи не переміщався космосом.
Але попереду на сонячний зонд "Паркер" очікують ще чотири зближення із Сонцем протягом найближчого року:
- 30 вересня має відбутися 21-й проліт повз Сонце з тією ж швидкістю і на тій же відстані від поверхні зірки;
- 24 грудня, після обльоту Венери зонд NASA, здійснить 22-й проліт повз Сонце;
- Третій із фінальної серії зближень проліт має відбутися 22 березня 2025 року;
- Фінальний близький проліт біля нашої зірки очікується 19 червня 2025 року і це буде вже 25-те зближення із Сонцем зонда NASA. Очікується, що тоді "Паркер" перебуватиме на відстані приблизно 6 млн км від поверхні Сонця, а швидкість польоту становитиме 692 017 км/год.
Головна мета сонячного зонда "Паркер" полягає у вивченні корони Сонця або зовнішньої частини атмосфери зірки. Також вчені хочуть краще зрозуміти природу сонячного вітру (потоку заряджених частинок, що вилітають із Сонця) і того, як він впливає на всю Сонячну систему. Астрофізики хочуть виявити джерело появи високоенергетичних частинок, що складають сонячний вітер.
З отриманням повніших даних про це явище астрофізики сподіваються визначити, де насправді розташований край Сонячної системи. Також ця інформація допоможе краще прогнозувати космічну погоду. Саме вона іноді провокує вимкнення радіозв'язку на Землі та порушення в роботі супутників на орбіті.
До речі, у вересні 2023 року сонячний зонд "Паркер" став першим в історії космічним апаратом, який зміг пролетіти крізь корональний викид маси Сонця. Це потужне виверження мільярдів тонн плазми, яке часто виникає після спалахів на нашій зірці. Попадання потоків цієї плазми на Землю часто спричиняє появу геомагнітної бурі.
Як уже писав Фокус, вперше із Землі в небі спостерігали унікальне північне сяйво. Раніше подібний тип полярного сяйва спостерігали тільки з космосу і ніколи з поверхні нашої планети.