Вам брешуть десятки разів щодня. Брехня варіюється від невинної білої, наприклад, коли люди вам кажуть, що у них все добре, коли насправді у них жахливий день, до серйозної брехні від близьких людей та роботодавців, яка може життя.
Уміння зрозуміти, коли, чому і як люди брешуть, допоможе вам встановити більш чесні відносини і запобігти катастрофі через помилкову інформацію. Психолог Джефф Хенкок пояснює деякі факти про брехню.
Ось дев’ять речей, які ви повинні знати про брехуна:
Ми всі брехуни
Хоча вам може здатися, що ви чесна людина, за статистикою ви теж брехун. Дослідники вважають, що середньостатистична людина бреше мінімум один-два рази на день. Якщо не вірите, задайте собі наступні питання:
- ви коли-небудь казали людям компліменти, які не є цілком виправданими?
- ви казали комусь, що у вас все добре, коли насправді ви втомилися і у вас був жахливий тиждень?
- ви коли-небудь казали людям, що ви зайняті, щоб не розмовляти з ними протягом тривалого періоду часу або що-небудь з ними не робити?
Якщо ви відповіли “так” на будь-яке з цих питань, то ви брешете. Це лише кілька загальних сценаріїв, які викликають найбільшу брехню.
“Нормальні” брехуни проти “патологічних” брехунів
Гарні новини? Більшість людей чесні. Останні дослідження показують, що більшу частину брехні говорить одна і та ж невелика група людей, відомих як “патологічні” брехуни.
У дослідженні “Дисперсія в поширеності брехні” дослідники створили статистичну модель, що дозволяє відрізнити патологічних брехунів від повсякденних або “нормальних” брехунів.
Ось як виявити патологічного брехуна:
- це ті, хто бреше п’ять або більше разів на день.
- це, як правило, молоді чоловіки з досить високим професійним статусом.
- найчастіше вони брешуть своїм партнерам і дітям.
- вони з більшою ймовірністю, ніж звичайні люди, вважають, що брехня прийнятна за деяких обставин.
- вони рідше брешуть через турботу про інших, і більш схильні брехати заради своїх власних інтересів, таких як захист секретів.
- патологічні брехуни в п’ять разів частіше кажуть білу і серйозну брехню, ніж звичайні люди.
У поліції є чуйка на злодіїв
Можна було б сподіватися, що співробітники поліції, більш спритні у виявленні брехні. На жаль, дослідження показали, що більшість офіцерів не краще розпізнають брехню, ніж звичайна людина. Тим не менше, вони досягають успіху в одному аспекті виявлення брехні: у виявленні нечесних людей у громадських місцях.
Причина, з якої поліція здатна виявляти злочинців в громадських місцях, полягає в тому, що, оскільки злодії готуються красти, вони відчувають більше стресу, ніж того вимагають обставини публічної присутності. З іншого боку, під час поліцейських допитів навіть невинні люди відчувають стрес, тому що вони намагаються довести свою невинність.
Саме те, як люди поводяться незвично, на відміну від того, що можна очікувати в обставинах, що склалися, виявляє брехню, а не певна поведінка в цілому.
Вплив фамільярності на виявлення брехні
Чи можете ви краще розпізнати брехню, якщо ви добре знайомі? Дослідження говорить, що так. У цьому дослідженні група психологів провела чотири експерименти, які показують, що ситуаційне знайомство призводить до більш точних суджень щодо правди й брехні.
Люди, які не були добре знайомі, не могли відрізнити брехню від правди, більш ніж у 50%. У той час як люди, які були добре знайомі з людиною і її ситуаціями, були в змозі виявити брехню на 8-23 % додаткової точності.
Частково це відбувається тому, що, коли люди краще знайомі із ситуаціями і/або людьми, з якими вони розмовляють, у них з’являється більше базової інформації та контекстних підказок, на які можна посилатися.
Люди воліють брехати за свої команди
Дослідження показали, що люди більше схильні брехати, щоб отримувати стимули, які приносять користь всій команді, а не за стимули, які призначені тільки для них самих. Наприклад, співробітники з більшою ймовірністю брешуть своєму босові про хід виконання проєкту, коли це перешкоджає появі проблем у всієї команди, а не тільки в них самих.
Дослідники підозрюють, що готовність брехати в командному середовищі не є самовідданою. В груповому середовищі люди схильні відчувати менше провини за брехню, тому що вони допомагають іншим. Вони менше бояться брехати, тому що менше шансів, що їх спіймають і, що вони отримають покарання.
Брехня частіше відправляється електронною поштою
Дослідники виявили, що люди частіше брешуть, коли використовують електронну пошту, а не ручку і папір. Це дивно! Обидві форми є текстовими, тим не менше, люди більше брешуть, розкривають менше інформації і відчувають себе більш виправданими під час використання електронної пошти, ніж коли пишуть повідомлення за допомогою ручки та паперу.
Згідно з дослідженням, “результати були послідовними, незалежно від того, чи запевнило завдання учасників, що їх брехня буде чи не буде виявлена їх колегами”.
Спогади про брехню
У більшості людей брехня про подію підвищила їх впевненість в тому, що розглянута подія не відбулася, коли їх запитали про це пізніше.
Тим не менше, від десяти до шістнадцяти відсотків учасників, схоже, змінили свої спогади через свою брехню, тому що вони повідомили, що вірять, що їх брехня дійсно була правдою. Дослідники вважають, що в цих випадках брехня володіє тією ж силою, що і уява, щоб змінити спогади.
Дуже чітко описані події можуть змусити мозок позначити їх як спогади.
Брехати іншою мовою складніше
Якщо ви гадаєте, що важко брехати вашою рідною мовою, спробуйте зробити це чужою. Дослідники встановили, що люди більшою мірою реагують на стрес, коли брешуть іншою мовою, тому що говорити іншою мовою вже складніше, а брехня посилює когнітивний стрес.
В одному конкретному дослідженні результати показують, що два основних фактори впливають на фізіологічну природу людини, коли вона бреше іншою мовою:
- Збудження через емоції, пов’язані з брехнею.
- Занепокоєння щодо управління вимовою.
Брехуни намагаються відповісти на питання “чому”
Якщо ви підозрюєте, що хтось може брехати вам, але ви не впевнені, простий спосіб з’ясувати це — запитати людину: “Чому?”. Людям набагато складніше брехати про те, чому вони щось зробили або чому щось сталося, ніж про основні факти. Якщо хтось намагається пояснити свої наміри, це головний червоний прапор, що людина бреше.