Виявляється, український кухар проти дорогих речей.
Євген Клопотенко, якому тільки нещодавно вручили кубок за перемогу на "МастерШеф", — не тільки успішний ресторатор, а й доволі яскрава людина з впізнаваним стилем. Але цікаво, що послугами стилістів послугами Клопотенко не користується.
Кофтина в сітку, штани-кльош з розрізами до стегон та рожевий оверсайз-светр з яскравим салатовим принтом — це все можна знайти в гардеробі екстравагантного українського шеф-кухаря та ресторатора Євгена Клопотенка. А ще — безліч яскравих аксесуарів та якась нереальна колекція кроксів на будь-яку пору року. Носить він лише їх.
Якщо вам здається, що образи Жені підбирають спеціалісти, то це міф. Стиль Клопотенка — абсолютна випадковість! Про це він розповів за лаштунками шоу "Хто зверху?".
Раніше я звертався до стилістів, одягався за певними правилами, переймався, чи все гарно підібрано в образі. А потім сталась переломна ситуація. Якось їхав за кермом, роздивлявся людей навкруги. І помітив ліворуч від себе на вулиці безхатька. Він був одягнений, як то кажуть, «у що попало!» Ну, як звичайний безхатько. А потім повернув голову праворуч, зі мною в машині їхав друг, і зрозумів, що він одягнений просто ідентично. Кажу йому: «Глянь, ти одягнений стильно! А це безхатько. І look’и схожі». Тоді усвідомив, що потрібно відпустити все, що знаю про стиль, припинити хвилюватись, і просто купувати собі речі, які подобаються. Також зрозумів, що важливі деталі! На цьому побудований тепер мій підхід до вибору одягу, — говорить Євген.
Клопотенко розповідає, що єдиним важливим моментом під час вибору образу дня є погода. Важливо просто розуміти — холодно чи спекотно за вікном. А все інше — виключно по відчуттях! Він відкриває шафу й бере те, що хоче. Ресторатор також зізнався, скільки грошей витрачає на те, щоб бути таким модником:
Я купую речі за принципом: побачив в інтернеті, заскрінив, скинув помічниці, і вона це замовила. Все. Єдине правило: не купувати дорогий одяг. З дитинства маю суперсилу – легко та швидко бруднити речі. Я настільки активний, що за хвилину можу бути весь у каві, морозиві чи кетчупі. Тому не бачу сенсу купляти щось нове та псувати. Одяг для мене — ніби розхідний матеріал. Тож краще придбаю три речі вартістю в тисячу-півтори, ніж одну за десять тисяч. Мені не треба відчувати: «Подивіться, я в дорогому та брендовому!» Це не про мене. Мені байдуже (усміхається).
