Оливкова олія вважається одним із найкорисніших жирів, але не кожен продукт на полицях супермаркету відповідає цій репутації.
Частина олії має привабливий вигляд, коштує дешево або маркується знайомими словами, проте не має ані смаку, ані аромату, ані тих корисних властивостей, заради яких її купують. Нижче — детально про ті види оливкової олії, які краще оминути при виборі.
1. Помасова олія (pomace) — продукт із відходів
Помасову олію виготовляють не з оливок, а із залишків після їх первинного віджиму — так званої макухи. Щоб витягнути залишки жиру, виробники застосовують розчинники (найчастіше гексан) і подальше рафінування.
Такий продукт практично не містить антиоксидантів, поліфенолів і майже повністю позбавлений характерного смаку оливкової олії.
Чому її купують: низька ціна і маркетинг, де слово olive вводить в оману.
Чому не варто: користь мінімальна, технологія виробництва — хімічна.
2. Олія з написами «Pure Olive Oil», «Classic», «Light»
Це один із найпопулярніших продуктів у супермаркетах, бо покупці часто сприймають слово pure як гарантію натуральності. Насправді під цими назвами ховається суміш рафінованої оливкової олії та невеликої частини Extra Virgin, іноді всього 10−20%.
Рафінована частина проходить термічну та хімічну обробку, тому не містить корисних речовин. Extra Virgin додають мінімально — тільки щоб повернути аромат.
Чому її купують: приємна ціна та знайомий напис «максимально натуральна».
Чому не варто: користь майже така сама, як у звичайної рафінованої олії.
3. Олія в прозорих пляшках або світлій тарі
Світло і тепло — головні вороги оливкової олії. Під їхньою дією вона:
- швидко окислюється,
- втрачає поліфеноли,
- набуває згірклого запаху і смаку.
Якісні виробники наливають олію в темне скло або металеву банку, що захищає її від світла. Якщо на полиці стоїть прозора пляшка, це ознака економії на тарі та ризик, що продукт уже частково зіпсований.
Чому її купують: видно колір, привабливий зовнішній вигляд.
Чому не варто: продукт швидше псується і втрачає свої властивості.
4. Занадто дешева «Extra Virgin»
Категорія Extra Virgin — найякісніша та найкорисніша. Але якщо пляшка коштує підозріло дешево, є велика ймовірність, що це:
- стара олія минулих років,
- суміш Extra Virgin і рафінованої олії,
- продукт, який не пройшов лабораторні тести, але продається як Extra Virgin.
Дослідження UC Davis показують, що до половини магазинних олій з маркуванням Extra Virgin не відповідають стандартам.
Чому її купують: акції та дуже низька ціна.
Чому не варто: низький рівень поліфенолів, слабкий смак, можливе фальсифікування.
5. Олія без дати збору врожаю
На етикетці часто вказують тільки термін придатності, але найважливіше — дата harvest date, тобто дата збору врожаю. Свіжа олія зберігає користь протягом року після віджиму.
Якщо на пляшці немає цієї дати, це може означати, що:
- продукт старий (2−3 роки зберігання);
- олію змішують із різних партій і років;
- частина олії рафінована.
Чому її купують: звичка орієнтуватися тільки на термін придатності.
Чому не варто: смак і користь залежать саме від свіжості.
6. Олія зі змішаних країн («EU blend», «Non-EU blend»)
Якщо на етикетці вказано «суміш олій з ЄС» або «з ЄС і країн, що не входять до ЄС», це означає, що:
- олія зібрана з різних регіонів,
- її якість важко контролювати,
- виробник змішує великі партії для здешевлення продукту.
Що більше країн у суміші, то менша прозорість щодо походження оливок.
Чому її купують: великі бренди та низька ціна. Чому не варто: гарантії якості мінімальні.