Нічні звички, які здаються нешкідливими, іноді можуть сигналізувати про серйозні порушення в організмі. Дослідники дедалі частіше звертають увагу на зв’язок між якістю сну та станом серцево-судинної системи.
Зокрема, звичайне хропіння може виявитися не просто побутовою незручністю, а важливим маркером ризику. Нові наукові дані показують, що ігнорувати такі сигнали може бути небезпечно для здоров’я, пише express.co.
Науковці з Університету Фліндерса встановили, що часте хропіння може бути пов’язане з гіпертензією, особливо якщо вона залишається без контролю. Найбільш вразливою групою виявилися чоловіки середнього віку із зайвою вагою, які регулярно хропуть під час сну.
Результати дослідження, опублікованого в журналі Nature Digital Medicine, стали першими, де для аналізу взаємозв’язку між хропінням і тиском застосували комплексний домашній нічний моніторинг протягом тривалого часу.
"Вперше ми можемо об’єктивно стверджувати, що існує значний зв’язок між регулярним нічним хропінням і високим кров’яним тиском", – заявив провідний автор дослідження, лікар Бастьєн Лечат.
За його словами, близько 15% учасників (переважно чоловіки із зайвою вагою) хропіли щонайменше упродовж 20% часу сну. "Ми виявили, що це регулярне нічне хропіння пов’язане з підвищеним кров’яним тиском та неконтрольованою гіпертензією", – додав він.
Науковці наголошують: хропіння не слід вважати лише побутовою незручністю. Воно часто супроводжується апное сну – станом, коли дихання періодично зупиняється під час відпочинку, що ще більше підвищує ризики.
"Ми виявили, що ті, хто регулярно хропить, мали майже вдвічі вищий ризик неконтрольованої гіпертензії. Цей ризик майже подвоївся ще раз у людей, які регулярно хропли та страждали від апное сну, порівняно з тими, хто не хропів регулярно", – пояснив професор Денні Екерт.
У ще одному масштабному аналізі, який охопив 72 269 осіб віком від 40 до 79 років із британського біобанку, виявили додатковий фактор ризику – нерегулярний режим сну. Вчені підкреслюють, що чим більш хаотичним є графік засинання та пробудження, тим вищі потенційні загрози для здоров’я.
Жан-Філіп Шапут з Університету Оттави зазначив: "Ми повинні прагнути прокидатися та лягати спати протягом 30 хвилин одного й того ж часу щовечора та щоранку, включаючи вихідні. Протягом години одного й того ж часу добре, але гірше, ніж 30 хвилин, а ще краще – не мати жодних варіацій".
Він також додав, що різниця понад годину щоночі та щоранку означає нерегулярний сон. Це може негативно вплинути на здоров’я. Чим ближче ви до нульової різниці, тим краще.
Фахівці уточнюють, що поодинокі збої у сні не становлять великої небезпеки. Однак систематичне порушення режиму може перерости в хронічну проблему.
Хропіння може бути раннім сигналом гіпертонії, адже воно порушує нормальний сон і сприяє підвищенню тиску. З часом це може призвести до серйозних ускладнень – серцевої недостатності, інсульту, серцевих і ниркових захворювань.
У дослідженні за участю понад 12 тисяч людей з різних країн використовували спеціальні датчики під матрацами для фіксації хропіння та апное. Також учасники вимірювали тиск вдома за допомогою сертифікованих тонометрів.
"Це найбільше на сьогодні дослідження, яке вивчає потенційні зв’язки між хропінням, апное сну та гіпертензією і воно розкриває важливі аспекти потенційних наслідків хропіння для ризику гіпертензії", – підкреслив Лечат.
Дослідники вважають, що ці результати відкривають нові можливості для профілактики: "Результати цього дослідження відкривають шлях для подальшого вивчення того, чи можуть терапевтичні втручання, спрямовані на боротьбу з хропінням, зменшити гіпертонію та знизити ризики, пов’язані з нею".
Лікарі радять не ігнорувати симптоми. Якщо хропіння супроводжується втомою, поганим сном або проблемами з диханням уночі, варто звернутися до сімейного лікаря чи спеціаліста зі сну.