Для отримання багатого врожаю солодкого перцю недостатньо просто вчасно його поливати. Ця культура вкрай чутлива до складу ґрунту, а її харчові потреби кардинально змінюються на кожному етапі розвитку. Щоб не нашкодити рослинам і забезпечити формування великих, соковитих плодів, необхідно чітко розуміти, які елементи потрібні кущам у період цвітіння та плодоношення.
Коли і що потрібно перцю, як його підгодовувати
Грамотний календар догляду за перцем базується на трьох головних етапах:
-
Одразу після того, як розсада приживеться на грядці, акцент роблять на азот. Він стимулює нарощування потужного стебла та пишного листя. Саме зелена маса згодом відповідатиме за фотосинтез, який забезпечить енергією майбутні плоди.
-
Напередодні цвітіння акцент зміщують на калій та фосфор. Ці мінерали стимулюють закладання суцвіть. Якщо їх бракуватиме, рослина почне скидати бутони, а ті, що залишаться, не зможуть сформувати повноцінну зав’язь. Частка азоту в цей час мінімізується.
-
Коли квітки опадають і з’являються перші зелені перчики, кущам знову стають потрібні фосфорно-калійні комплекси. Таке підживлення дублюють і на етапі активного наливання плодів. Азот повністю виключають, оскільки він лише погіршить смак та якість овочів.
Коли не потрібно підгодовувати перець
У городництві існує базове правило, під час розпускання квіток кореневі підживлення призупиняють. Базові добрива вносять або до початку цього процесу, або вже після його завершення, коли починає формуватися зав’язь. Під час самого цвітіння втручання допускається лише в одному випадку — якщо рослина демонструє явні ознаки гострого дефіциту конкретних мікроелементів.
Єдиним винятком є легке обприскування по листу, але й воно потребує суворого дотримання дозування.
Чим і як підгодувати перець перед цвітінням та після нього
Підживлення після висадки в грунт
Починати підживлення можна лише через 10-14 днів після пересаджування розсади у відкритий ґрунт. Поширена помилка — намагатися «підбадьорити» кущі добривами в перші дні. Насправді тимчасова зупинка росту є природним процесом адаптації коренів, і зайві солі в ґрунті лише зашкодять рослині.
Для першого підживлення ідеально підходить азофоска (де пропорції азоту, фосфору та калію рівні, наприклад, 16:16:16). Вносити її можна у сухому вигляді — розсипати 20-30 грамів гранул на квадратний метр грядки, але виключно по добре зволоженій землі. Добриво закладають у ґрунт під час розпушування, після чого повторно злегка поливають. У вигляді розчину, розчинити ті самі 20-30 грамів у десяти літрах води та полити прикореневу зону по вологій землі — цей метод вважається більш ефективним.
Альтернативний варіант полягає в самостійному змішуванні карбаміду (сечовини) — 20 грамів, та сульфату калію — 15 грамів на десять літрів води. Кожен кущ має отримати близько одного літра такого розчину.
Сечовину можна замінити кальцій-аміачною селітрою (20 грамів на 10 літрів), яка додатково збагачує землю кальцієм. Замість сульфату калію професійні городники часто обирають монофосфат калію — високоефективне фосфорно-калійне добриво, якого беруть від десяти до двадцяти грамів на відро води.
Підживлення під час формування бутонів
Коли кущі починають активно готуватися до цвітіння, їм потрібен комплекс із калію, фосфору, бору та кальцію. Традиційно під корінь вносять сульфат калію та суперфосфат (по 15 грамів кожного на 10 літрів води). Оскільки суперфосфат погано розчиняється в холодній воді, його спочатку ретельно вимішують у невеликій кількості гарячої води до повного зникнення грудок, а вже потім додають у загальну ємність. Рівноцінною заміною цій парі є вже згаданий монофосфат калію у тій же пропорції (10-80 грамів на відро).
Підживлення під час появи зав’язі
Щойно пелюстки починають опадати і з’являються перші мініатюрні плоди, настає час для третього підживлення. Склад повністю дублює попередній етап, але стає критично важливим обов’язкове додавання кальцієвих компонентів. Коли плоди починають активно набирати масу, цей цикл фосфору, калію та кальцію повторюють знову.
Підживлення, яке захищає від вершинної гнилі перцю
Важливо знати, що нестача кальцію є головною причиною появи вершинної гнилі на перцях і томатах. Ця хвороба проявляється у вигляді темної плями на самому кінчику плода (навпроти плодоніжки). Пляма швидко збільшується, підсихає або розм’якшується, стаючи легким шлях для грибкових інфекцій. Перші ураження можна помітити практично одразу після формування зав’язі.
Найвідомішим засобом профілактики є кальцієва селітра (не плутайте її з кальцій-аміачною). Ідеально закладати її в ґрунт ще під час висадження розсади. Якщо цього не зробили, розчин (10-15 грамів на 10 літрів води) вносять під корінь перед цвітінням та під час появи перших плодів. Надалі процедуру повторюють кожні два тижні. Головний мінус кальцієвої селітри — наявність азоту, надлишок якого, як не парадоксально, теж може спровокувати вершинну гниль.
Сучасною і безпечнішою альтернативою є хелат кальцію. У ньому немає азоту, а сам мікроелемент перебуває в максимально доступній для рослин формі. Його застосовують у ті самі терміни (до цвітіння, після нього та кожні 10-14 днів). Для поливання під корінь 10 грамів порошку або мілілітрів рідкого концентрату розводять у 10 літрах води.