Багатство української мови можна у певному сенсі виміряти тим, скільки різних форм мають її слова. Візьмімо для прикладу іменник "цідилок".
Про його значення спитала своїх підписників у Threads користувачка Лідія Підлісна.
OBOZ.UA вирішив розібратись, що значить це слово і в яких різних формах воно існує.
Перше, на що варто звернути, – це на суфікс -ок- у цьому іменнику. З його допомогою, зокрема, формуються назви інструментів та різного приладдя (спойлер: у нашому випадку йдеться саме про нього).
Прикладами можуть слугувати шкребок, гудок, смичок, писачок. Але частіше цю ж функцію виконує суфікс -к-, з його допомогою формуємо такі слова як косарка, лінійка, ножівка та інші іменники жіночого роду, а також слова середнього роду: ліжко, люстерко і, так, більш нормативний варіант нашого іменника – цідилко.
Згідно з Великим тлумачним словником сучасної мови, так називають спеціальне сито або інший пристрій для проціджування чого-небудь. Здебільшого його використовують для щойно надоєного молока.
Оскільки така річ була практично в кожній українській господі, різних форм його назви виникло чимало. Словник синонімів наводить ось такі варіанти:
- цідилка;
- цідило;
- цідильник;
- цідильце.