За великим рахунком, цензура в Інтернеті – це, по-перше, контроль та припинення публікації або доступу до інформації в мережі Інтернет. Чи є в Україні необхідність впроваджувати її і чому цією проблемою настільки активно займається влада?
Цензура Інтернету = # Зрада?
Для початку означу, що грудень 2016 року був вельми "продуктивним" для українського політикуму на "цікаві" закони, ініціативи та пропозиції. Про дефіцит бюджет України на 2017-й можна навіть захищати кандидатські та докторські дисертації з економіки, але є теми, які дійсно мають присмак очевидної авторитарності зі сторони державних осіб. Зокрема, йде мова про те, що Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО від 29 грудня 2016 року "Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації" – відповідний указ від 13 лютого опубліковано на сайті президента. Згідно з документом, який передбачає "запровадження механізму використання в кримінальному процесі доказів в електронній формі, зібраних у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності", Кабміну в тримісячний строк доручено внести на розгляд ВР законопроекти щодо імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність, якими "необхідно передбачити запровадження блокування (обмеження) за рішенням суду операторами та провайдерами телекомунікацій визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (інформаційного сервісу)". Безумовно рішення не однозначно. І логічно, що цілком виправданою є реакція громадськості, яке безумовно має бути підтримати широким загалом.
Я веду мову про позицію інтернет-асоціації України. За її оцінками, справжні цілі впровадження Рішенням РНБО блокування інформації є суто створення політичної цензури". Крім того звертається увагу, що впровадження технічного механізму блокування доступу до інтернету поставить Україну в один ряд з такими країнами, де цей механізм існує: Китаєм, Іраном, Росією.
У той же час, країни західної цивілізації з розвиненою демократією, до яких Україна декларує прагнення належати, такого механізму принципово не мають, наприклад Швеція, Фінляндія, США. Тож українські високо посадовцям треба вирішувати чи гарантування та уможливлення свободи слова, думки і висловлювання є для них фейком чи реальною політичною метою. Якщо схиляються до першого, то очевидним результатом стане не тільки до обмеження політичних свобод громадян країни а і до багатомільярдних збитків для економіки. Втім це лише мої перестороги, але масштаби політичного рішення влади мають й ряд цікавих прагнень.
Так, уряд має передбачити "установлення вимог щодо надання операторам та провайдерам телекомунікацій на вимогу правоохоронних органів інформації, необхідної для ідентифікації постачальників послуг і маршруту, яким було передано інформацію". При цьому правоохоронним органам мають бути надані повноваження щодо внесення обов'язкових до виконання приписів власникам комп'ютерних даних про термінове фіксування та зберігання комп'ютерних даних, необхідних для розкриття злочину, на строк до 90 днів із можливістю продовження такого строку до 3 років.
Втім держава, РНБО, політики від коаліції нам кажуть: "Все добре, все для вашого блага". Очевидно на їх думку це має заспокоїти представників інтренет провайдерів, які надають свої послуги та прості громадянии, які думають інакше чим влада, можливо не так "по-новому" як їй би цього хотілось. А владі безумовно хочеться "контролювати" більшість суспільних процесів. Але, як я вважаю, щоб щось контролювати потрібно знати чітко для чого це ти робиш, які терміни, можливі ризики і наслідки. Як раз міри, усвідомлення ризиків та наслідків поступового ведення інтернет-цензури український політикум не розуміє до кінця.
Інтернет-цензура від громадян чи для громадян?
Якщо послухати народних депутатів від коаліції, жодного негативу від рішення РНБО від 26 грудня 2016 року немає. Рішення, що стало реальністю навіть вмотивувало парламентаріїв підтримати інтернет-ініціативу. Так, нещодавно депутати Верховної Ради запропонували запровадити контроль над сайтами, на яких міститься інформація, наприклад, як самотужки виготовити бомбу або якими методами пограбувати банкомат.
Непокоїть депутатів й питання негативну впливу міграції різноманітних "груп смерті", які націлені на деструктивний психологічний вплив на дітей. Адже, якщо проаналізувати пр. наслідки цих груп в Росії, тоді дійсно стає зрозумілим, що в протидії таким інтернет-ресурсам чи сайтам треба протидіяти. У зв’язку з великою кількістю смертей підлітків та дітей в Росії, було впроваджено низку правил та законів стосовно соціальних мереж та інтернет-цензури, що змінило ситуацію до кращого.
Інтернет-цензура достатньо складна, але цілком здійсненна. Вона здійснюється сукупним використанням наступних заходів.
1. Зосередження в руках держави управління мережевими комунікаціями або реальних важелів впливу на компанії, у віданні яких перебувають мережі, що виходять за межі держави.
2. Постановка можливості доступу до інтернет-ресурсів, контрольованим компаніями, в залежність від готовності таких компаній контролювати вміст ресурсів, видаляючи або редагуючи повідомлення, так чи інакше підпадають під цензуру влади країни.
3. Також уряди мають можливість контролювати зміст деяких інтернет-ресурсів через підставні фірми, "неурядові організації" або приватних осіб, які під різними приводами цензурують інформацію.
Було створено Єдиний реєстр заборонених сайтів в Росії, який оновлюється і до якого додаються потенційно небезпечні Інтернет ресурси.
Як і в кожної монети тут є зворотній бік, люди протестують і висловлюють своє незадоволення, але ж ті плюси які є, перевищують усі мінуси.
Є також, звичайно, методи подолання інтернет-цензури. Для подолання цензури в інтернеті користувачі використовують можливість доступу до заблокованих ресурсів через дозволені ресурси. Такими ресурсами є: веб-проксі, проксі-сервер, анонімні мережі, веб-сервіси перекладу вмісту веб-сторінок за вказівкою адреси сторінки (наприклад: Google Translate).
В Україні почали боротьбу з потенційно небезпечними ресурсами, це великий крок вперед до безпеки громадян. Петро Порошенко доручив Кабінету міністрів розробити законопроект, який передбачатиме блокування інтернет-сайтів за рішенням суду. Також президент доручив Кабміну затвердити протокол спільних дій суб'єктів забезпечення кібербезпеки, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури під час виявлення попередження і припинення кібератак і кіберінцідентов, а також при усуненні їх наслідків.
Повертаючись до превентивних заходів держави з метою попередження смертей підлітків Департамент кіберполіції України опублікував на своєму офіційному сайті інструкцію про те, як розпізнати в соціальних мережах так звані "групи смерті", в яких підлітків доводять до самогубства.
Ми, звичайно, не можемо контролювати все, так як і владні структури, але боротьба розпочата з загрозою і це дуже добре, необхідно підтримувати ці впровадження. Найважливіше – це берегти себе та бути обережними не тільки в житті, а і в соціальних мережах, які несуть не менше загроз.
Втім, реальність є багатоликою. Якщо розглядати інтернет як крок до майбутнього, до кращого та безпечного життя, це всього лише один бік медалі. Інший же бік це суттєві втрати, як матеріальні так і репутаційні для приватного бізнесу. Якщо конкретно, то цензура інтернету опосередкований вплив матиме на сферу інтернет-провайдингу, на ті компанії, які інвестують у якісне надання своїх послуг клієнтам, натомість якщо кількість цих клієнтів буде зменшуватись, кампанії в таком уразі будуть вимушені переорієнтовуватись на інші ринки та зменшувати кількість зайнятих у галузі спеціалістів та обмежувати можливість доступу до надання якісного інтернет-провайдингу.
В сучасних умовах, коли, з одного боку, з'явилися нові можливості отримувати вигоду від ІТ, а з іншого, у багатьох компаній виникла необхідність оптимізації витрат на ІТ, інтернет-провайдери розробляють пропозиції, що враховують сучасні потреби постійних клієнтів і залучають нових за рахунок більш вигідною реалізації їх ІТ-потреб. Чи розуміє політикум, можновладці шкоду для інтернет-бізнесу коли допускають ймовірність впровадження поступової але все таки цензури? В повній мірі вочевидь, ні, відповідно лише згуртування бізнес спільноти, особливо, яка виробляє і надає якісні та конкурентні інтернет – послуги мають сформувати свої корективи то цензурової ініціативи влади та для початку зробити спробу віднайти спільно з нею компромісне рішення. Як ні… Це вже предмет для іншої статті та дискусії.