Секрет довголіття — священний Грааль для вчених протягом усього часу існування науки. Однак в ХХI столітті вони, здається, підійшли до розгадки впритул.
Численні дослідження, проведені в області геронтології, а також лікарський досвід багатьох фахівців дозволили вивести єдину формулу здоров’я і довголіття. Вона полягає у вкрай простих речах, які не вимагають особливих матеріальних вкладень або значних втрат часу, пише НВ.
Шанси прожити довге життя є у тих, хто:
- має більш-менш сприятливу генетику
- стежить за фізичною активністю
- спить 7−8 годин на день
- не нервує
- вживає правильну їжу в помірних кількостях
- не п'є алкоголь взагалі.
Може здатися, що в нашому динамічному і насиченому інформацією світі не так-то просто дотримуватися цих порад. Однак насправді сучасники живуть набагато довше, ніж їх недалекі предки. Якщо в 50-хх роках ймовірність дожити до 80−90 років в Європі становила 15−16% для жінок і 12% для чоловіків, то вже до 2002 року цей показник склав 37% і 25% відповідно.
Успіх у справі продовження середньої тривалості життя став можливий завдяки розвитку і доступності медицини, покращенню рівня життя для населення, а також більшому комфорту — адже тепер ми живемо в набагато безпечнішому світі, ніж це було 70−80 років тому.
Однак ці цифри справедливі для Європи. Україна як і раніше вважається вимираючою нацією з найнижчою народжуваністю на континенті і невисокою тривалістю життя.
Чому так?
Відповідь досить проста. Наше населення як і раніше небагате, не впевнене в завтрашньому дні і тому питання турботи про здоров’я тоне в насущних проблемах. Своєчасна діагностика дозволяє уникнути фатальних наслідків — про це попереджають кардіологи і онкологи, а те, що серцево-судинні захворювання і рак лідирують у структурі смертності України — незаперечний факт.
Регулярний профілактичний огляд дозволить виявити проблеми на ранніх етапах.
Що стосується правильного харчування, про харчові звички українців написано багато. Якщо коротко, вони нездорові. На столах наших співвітчизників превалюють страви з великим вмістом солі і цукру, борошняні вироби і жирна їжа. У той же час, свіжі фрукти і овочі найчастіше зустрічаються в сезон, а корисна жирна морська риба і пісне м’ясо — рідкісні гості.
Це призводить до того, що частка смертей, пов’язаних з нездоровим раціоном, в Україні надзвичайно висока — 37% від загальної кількості.
Тобто, тим хто хоче майже на 40% підвищити свої шанси прожити довго, варто переглянути своє щоденне меню.
І тут знову на арену виходить матеріальне питання. Корисні продукти коштують недешево — взимку ціна звичайних огірків і помідорів в столиці перевищує позначку в 60 грн за кілограм. А лососеві породи риб, багаті на омега-3 жирні кислоти, не радують ціною круглий рік, особливо, якщо купувати цю продукцію в місцевих супермаркетах.
Спробуйте — так ви зможете хоча б порівняти ціни і вибрати найкращу пропозицію.
Нутрієнтний склад їжі дуже важливий — дефіцит корисного вітаміну А спостерігається у 20% українців, D — більш, ніж у 90%.
Щоб уникнути проблем зі здоров’ям, варто стежити за вмістом вітамінів і мінералів, регулярно здаючи аналізи і проконсультуватися з лікарем щодо додаткового прийому в разі їх нестачі.
Рух — життя
Гіподинамія завдає величезної шкоди здоров’ю, що підтверджується численними дослідженнями. Але що робити тим, хто останні півтора року не мав постійної можливості відвідувати спортзал через періодичні локдауни?
Відповідь проста: все одно потрібно рухатися. Купити кардіотренажер додому або бігати в найближчому парку — вибирайте самі, але не сидіть на місці.
До речі, покупка спортивного обладнання аматорського рівня не вдарить по вашому бюджету.
З приводу кількості навантажень ведуться суперечки. ВООЗ рекомендує п’ять тренувань на тиждень — три аеробні і дві силові, тривалістю близько години кожне. До цієї думки приєднується більшість фахівців клініки Майо, які стверджують, що 60−75 хвилин помірної фізичної активності компенсують багатогодинне сидіння в офісі.