Під час реставраційних робіт вчені знайшли три підземні ходи, які до цього не вивчались.
Незважаючи на війну, столичні науковці продовжують свою роботу. Під час проведення ремонтно-реставраційних робіт на території Національного заповідника «Софія Київська» археологи досліджують таємничі підземні ходи.
На території заповідника знаходиться Трапезна церква – це пам’ятник архітектури вісімнадцятого століття. Відомо, що вона стоїть на підвалах 17 століття. Як припускають вчені, ці підвали знаходились під колишньою дерев’яною спорудою церкви. Перша відома трапезна Софійського монастиря вперше згадується 1682 року. Вона була дерев'яною та мала церкву, освячену на честь св. Федора Стратилата. Згідно з описом 1695 року, вона була теплою церквою.
Нещодавно, співробітники заповідника розпочали в цьому підвалі комплекс ремонтно-реставраційних робіт.
«Ми запланували там облаштувати Музей археології заповідника, адже маємо дуже багату археологічну колекцію артефактів. Там дуже красива архітектура і підвал знаходиться нижче рівня землі – це буде дуже цікавим об’єктом для туристів», - розповідає сайту ТСН.ua Вадим Кириленко, перший заступник гендиректора, головний реставратор Національного заповідника "Софія Київська".
У підвалі Трапезної церкви, який був наполовину засипаній землею, археологи виявили три оголовки підземних ходів, які раніше ніколи не були дослідженні.
«Ми вирішили всі три підземні ходи відкрити – розпочали роботи. Більше того, історії майже нічого не відомо про ці підземні ходи. Попрацювавши в архівах, з’ясували, що коли в 19 столітті Трапезну церкву добудовували, то ці підземні ходи вже тоді були заваленні землею, їх ніхто не досліджував, і куди вони ведуть не відомо. Хоча свого часу ми проводили біолокацію території заповідника і локатор показує, що один з цих трьох ходів веде до Софійського собору. Знаємо, що глибина цього ходу шість метрів від рівня землі. При цьому підземний хід обкладений цеглою та прокладений під кутом. Одне із припущень, яке було підтверджено біолокацією, що десь під Софійським собором, на глибині 9 метрів, є якась віртуальна камера. Що це таке – поки залишається загадкою», - розповідає нам Вадим Кириленко.
Археологи поставили собі мету - розкрити ці ходи і дослідити їх, дійти по них до кінця підземного ходу.
«Зараз в підвалі працюють археологи. Роботи багато - це справжній Клондайк для вчених, адже підвал завалений побутовим сміттям 18 та 19 століття. Знаходимо масу цікавих матеріалів, які показують побут киян того часу. Тоді не було звалищ – все просто викидалось та затрамбовувалось землею. Знаходимо різні предмети побуту, наприклад, старовинний посуд. Цікавого дуже багато. Процес дослідження триває і по переду багато цікавого», - інтригує Вадим Кириленко.