В Україні тариф на електроенергію можуть підвищити до 2,4 гривень та 2,8 гривень за 1 кВт*годину.
При цьому наразі за кожну кВт*годину потрібно платити 1,44 грн за споживання до 250 кВт*год на місяць і 1,68 грн – у разі перевищення цього ліміту.
Тоді як ціна електрики для комерційних споживачів з урахуванням вартості ресурсу, ПДВ, тарифів на розподіл, передачу, диспетчеризацію та постачання перевищує 6 гривень за кВт*год. І саме це – сто разів уже згаданий економічно обґрунтований рівень.
До того ж за висновками експертів, Україні скоро доведеться компенсувати брак власного покоління за рахунок імпорту.
А це ще вище за цифру (біржова ціна на електроенергію у Східній Європі перевищує 180 євро за МВт, що в перерахунку — понад 7,2 гривень за кВт*год.) і великі витрати бюджету для компенсації різниці в тарифах.
Якщо ж вартість електрики для значної частини споживачів у чотири чи п'ять разів вища, маємо розуміти: за все хтось має платити. Формально збитки від застосування знижених тарифів через механізм покладання державою спеціальних обов'язків (ПСО) лягають на дві державні компанії – "Енергоатом" (85% навантаження) та "Укргідроенерго".
Фактично ж за це сплачуємо всі ми через державний бюджет. Бо в умовах війни держкомпанії вже не можуть як раніше компенсувати свої втрати через продаж електроенергії бізнесу за ринковими цінами. Споживання ж у комерційному сегменті різко знизилося.
Менше споживають і побутові споживачі, але це падіння менш істотне. Такий дисбаланс уже призвів до виникнення боргу більш ніж 30 мільярдів гривень, який, імовірно, доведеться гасити за рахунок бюджету. І якщо не підвищувати тарифи, то до кінця року загальний борг Укргідроенерго та Енергоатому становитиме 48 мільярдів гривень.