Наряду зі знаменитими київськими трамваями, історія столичних тролейбусів не менш цікава і драматична. Свій початок вона бере у 1935 році з маршруту Європейська площа - Київський завод електротранспорту - Либідська.
Історія цього виду транспорту оприлюднена на Facebook-сторінці "Спага: в Києві цікаво".
Вперше створити тролейбусну лінію у Києві спробували у далекому 1914 році Лондонська фірма виявила бажання та інтерес створити у Києві "безрейковий трамвай", який, по суті, і був тролейбусом. Київській мерії презентували проект, у якому наголошувалися на основних перевагах такої лінії транспорту - насамперед дешевизна та відносна легкість впровадження. Але ця амбітна ідея провалилася.
Реальна історія столичного тролейбуса починається 1935 року, після того, як роком раніше більшовики перенесли столицю УРСР із Харкова до Києва. Спочатку планується демонтувати трамвайну лінію, що проходить Хрещатиком та Володимирським узвозом, а замість неї з Вокзалу за схожим маршрутом запустити перший у Києві тролейбус. Експерти з Києва вирушили до Москви для обміну досвідом, адже тролейбуси вже курсували там кілька років. Було ухвалено рішення закупити один тролейбус моделі ЛК-5 (розшифрування - Лазар Каганович) та розпочати виробництво подібних тролейбусів у Києві, що, в принципі, і було зроблено. Було виготовлено 5 подібних тролейбусів у Києві та один "імпортний" з Москви.
Перший рейс київського трамвая стартував 5 листопада 1935 року о 17:00. Попри те, що початкові плани були трохи іншими, перший київський трамвай ходив маршрутом "Площа III Інтернаціоналу" (сучасна Європейська) - Завод імені Домбаля (сьогодні - Київський завод електротранспорту)". По суті, цей маршрут тягнувся майже до сучасної станції метро Маршрут був довжиною 3,5 км і в один бік займав близько 10 хвилин з 5 зупинками, максимальна швидкість першого київського тролейбуса склала 45 км/год. день відкриття лінії новий вид київського транспорту "випробували" 1629 пасажирів, на другий день - вже понад 5000. Як і належить у таких випадках, люди каталися колами цілими сім'ями, а відкриття було урочистим та святковим.
Водночас, перший київський тролейбус серйозно поступався його конкуренту - трамваю. По-перше, проїзд був дорожчим, по-друге, люди платили за принципом "далі їдеш - більше платиш". До того ж перший тролейбусний маршрут повністю копіював трамвайний. До початку Другої світової війни у Києві збудували ще дві тролейбусні лінії, що з'єднують одна одну по кільцю. Говорячи сучасними назвами, маршрут був такий: Центральний залізничний вокзал - Європейська площа - станція метро "Либідська". Розвиток київського тролейбуса зупинився під час Другої світової війни, а активні темпи будівництва нових ліній розпочалися наприкінці 1940-х років.
На початку 1950 років у Києві вже було 5 тролейбусних ліній. Вони вели до Лук'янівки, проходили сучасним бульваром Міхновського (тоді - Автострада), вели до вулиці Польової в районі сучасного Політехнічного інституту.
Відтоді кількість тролейбусних ліній зростає з кожним десятиліттям. У 1960-х роках. з'являється вже 20 ліній, які поєднують усі київські райони правого берега. На лівому березі тролейбус з'являється лише 1983 року, з'єднуючи Почайну з Троєщиною, а до кінця 80-х у Києві було вже понад 30 маршрутів.
Незважаючи на досить активне впровадження на ринок автобусів київського виробництва, на початку 1960-х знову у Києві зростає кількість чеських автобусів Skoda. Крім того, 1986 року в Києві почали їздити румунські автобуси DAC217E і від'їздили вони чимало років.
Популярність вироблених на київських заводах моделей тролейбусів стала згасати у 1970-х роках, але вже на початку 90-х вони знову почали масово з'являтися у Києві. 1992 року на вулицях міста з'являється тролейбус "Київ-11у" розрахований на 100 пасажирів, а 1995 р. виходить модифікація "К12.03", який міг перевозити вже 193 пасажири.